Що ближче до зими, то складніше військовим на фронті. Якщо влітку техніку та особовий склад можна було ховати в посадках, у “зеленці”, то зараз доводиться продумувати кожну деталь. Зокрема, ворог не має бачити дим. Будь-який. Неважливо, чи з бліндажів, чи з польової кухні.
“Враховуючи ворожі обстріли на нашому напрямку, обліт дронів, ми намагаємось заховати особовий склад, особливо в нічний час, щоб не «спалювати» позиції. З “зеленкою” було простіше, бо ми були менш вразливі”, – розповідає командир батальйону на ім’я Назар.
У Назара позивний Ягуар, йому 44 роки, він родом з Івано-Франківщини – з Яремчі. З 2016 по 2019 роки воював, потім вийшов на пенсію, але з початком бойових дій повернувся до військової справи добровольцем. Каже, що іншого виходу не було, бо треба ставати на захист Батьківщини. Разом із ним служить нині і його син (вони боронять країну в різних бригадах і б’ють ворога на різних напрямках), розповідає Укрінформ.
“Немає жодної різниці, на якому напрямку боронити країну. Це наші вже шості позиції з початку війни. Україна – це наша територія. Відступати нікуди”, – каже він.
“Ми облаштували бліндажі масляними буржуйками. Це ноу-хау. Буржуйки на олії не дають диму, і ми не такі вразливі для дронів – вони нас не бачать. Такі буржуйки зараз у кожному бліндажі. Їх придумали наші друзі з Яремчанщини”, – розповідає комбат.
Принцип роботи простий: в буржуйку заливається олія, запалюється, верхній шар згорає – бліндаж обігрівається. Буржуйки мають доволі малі розміри та працюють на олійній переробці.
“Ми думали, що війна швидше закінчиться, тому готувались на літній період, але бачимо, що бойові дії продовжуються, тому зараз утеплюємо бліндажі, робимо їх невеликими – на 2-3 військових. Що менші бліндажі, то тепліші”, – пояснює комбат.
