В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні пройшов курс лікування і реабілітується 35-річний захисник Андрій Дашкевич. Він втратив ногу на війні, був тяжко поранений. Зараз чоловік бореться із фантомним болем.
Його історію розповіли на сторінці ОКЛ у фейсбуці. В такий спосіб хочуть привернути увагу до допомоги пораненим з ампутаціями, які переживають фантомний біль.
Чернівчанин Андрій Дашкевич після півторарічної служби у війську в липні цього року отримав поранення під Бахмутом. Пригадує, про що думалось, коли стікав кров’ю на полі бою: “Спочатку думав: ось-ось побачу Бога. Не було ні страху, ні розпачу, ні жалю. Просто я бачив побратимів, які затихли в мене на очах, і думав, що й мене або приб’є деревом, які косила арта, або доб’є уламком. Я молився, щоби душа не відчувала такі муки, як ті спрага і біль, які відчував я на той момент”.
Під час евакуації його поранило ще раз, залетіло збоку під ребра. “Дихати було важко, ставало все гірше й гірше…” – згадує Дашкевич.
Підсунувся під дерево, забився під кущ, прикрився шоломом і разом з побратимом з евакуаційної групи, який залишився з ним, перебули ніч. Під ранок прибула ще одна група, яка й евакуювала його. На стабілізаційному пункті констатували, що кінцівка в Андрія відмерла й потрібна ампутація. Плюс пробиті легені та ще цілий набір ушкоджень на додачу.
Зі стабілізаційного пункту військового доправили у госпіталь в Дніпро, а звідти через два тижні – в Івано-Франківськ, у відділення судинної хірургії обласної клінічної лікарні.
У Дніпрі чоловікові ампутували ногу. Перші дні він був на важких знеболювальних, переважно відключався, спав. До ампутованої ноги був підключений ВАК-апарат для вакуумної терапії ран, а з пробитих легенів – виведені дренажні трубки. Близько трьох тижнів пацієнт був лежачий. У торакальному відділенні ОКЛ йому зробили операцію, і вже після неї Андрій почав підводитись і ходити на милицях.
Найбільше йому тепер докучає фантомний біль. За його словами, він відчувається абсолютно так само, як реальний. З’являється він у підошві тієї ноги, якої немає. Чоловік порівнює відчуття із ударом струму чи коли стопа стягується дротом.
“Біль настільки реальний, що прямо в мозок б’є, – ділиться Андрій. – З ним дуже важко боротися. Коли я приймав звичайні обезболюючі, біль посилювався до нестерпного. Коли мені проводили якісь корекції, реампутації і зріз ноги знову починав боліти, треба було приймати знеболюючі звичайні. І тоді безпосередньо рана затерпала, а підошва ноги, якої нема, “виростала” заново і відчувався нестерпний біль. Чому так – не знаю. Тільки такими засобами, як “Прегабалін”, болісні відчуття зменшуються на 20-30%, і вже тоді можна заснути”.
“Прегабалін” – протисудомний, протиепілептичний засіб, який застосовується від нервового болю. Його можна приймати тільки короткий період часу.
Андрій каже, що під вечір і вночі фантомний біль відчувається найсильніше, а під ранок відпускає. Годинку-півтори буває затишшя, а потім знову.
Щоб мозок усвідомив, що ноги нема, потрібно постійно над цим працювати. Один з методів – це синхронно ворушити обома ногами, дивитися на ампутовану ногу і “забивати” в голову, що її нема. “Щоби мозок не посилав сигнал нервовій системі, що в неї там якась проблема. І коли мозок повністю усвідомить, що ноги немає і боліти нема чому, тоді болі зменшуються або взагалі припиняються. У мене є розуміння, що вже все – нога ампутована, – говорить Андрій. – Але навряд чи цього достатньо…”
Андрій – один з тих, хто погодився стати обличчям фотопроєкту “Сталеві духом”, щоби розповісти про досвід війни і підтримати побратимів, яким важко здолати фантомний біль. Він і сам очікує на препарат, який полегшить ці відчуття.
КУРС писав, що ОКЛ оголосила збір на лікування фантомного болю п’ятьом військовим
Долучитися донатом можна тут: гривнею: 5375 4112 0987 8748
