Щороку у другу неділю вересня відзначають День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках, пише КУРС.
Підставою для примусової депортації українців із рідних домівок стало встановлення наприкінці Другої світової війни нового польсько-радянського кордону. Тодішні режими Україні й Польщі уклали 1944 року угоду про «взаємний обмін населенням». 9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду, в якій йшлося про примусове виселення українців із Польщі, а поляків з України.
Військові операції проти мирного населення перетворилися для понад 700 тисяч етнічних українців репресіями й обмеженням прав, повною забороною повертатися на рідну землю, втратою домівок, а для багатьох – і життя. Через обмеження соціальних, політичних, економічних і культурних прав опинилися під загрозою знищення низка етнічних груп українського народу.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, були втрачені громади українців зі своєю історією та культурою, які до переселення поколіннями жили на своїй малій батьківщині. Внаслідок переселень і депортацій у 1944–1951 роках рідних домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців. З іншого боку кордону, з західних областей радянської України, до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.
У 1944–1946 роках понад 482 тисячі українців примусово позасудово переселили до УРСР. Комуністичні режими СРСР і Польщі вчинили це із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей. Виселяли українців у різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.
У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході «операції Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. За кілька місяців примусово переселили майже 150 тисяч українців.
Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948, 1951 роках.
Читайте: Історію пишуть переможці. Беґін і Бандера: порівняльний життєпис.
