У прикарпатському селищі Ворохта відновлюють давню гуцульську віллу, щоби влаштувати в ній центр відновлення та психологічної реабілітації військових. Цим займається команда волонтерів – переселенці з Авдіївки, що зараз живуть у Ворохті.
Про майбутній центр в гуцульській хатинці у Ворохті розповіла альпіністка і волонтерка Аліна Косовська.
“Це архітектурна перлинка і шедевр гуцульського рукоділля. Хатинка збудована з каменю, цегли і дерева в татранському стилі і має три поверхи. Дерев’яні елементи будови оздоблені різьбою. Всередині – ідеальний простір для реабілітації невеликих груп. Велика кімната для групової терапії, великі житлові кімнати з власним пічним опаленням і декілька маленьких кімнат – можна розмістити військових разом у кімнаті, а для членів команди і психологів виділити окрему спальню та кабінет для індивідуальних консультацій”, – описує вона.
Оздоблений деревом відкритий балкон вілли – з видом на ліс і лижний трамплін. Нижній поверх з цегли, він потребує більш суттєвого ремонту. Може стати технічним поверхом з санвузлом, господарським приміщенням і кухнею.
Поруч – ще один будинок на кілька квартир, в одній із яких може жити постійно залучена в проєкті команда волонтерів. На подвір’ї струмок, воду з нього пізніше планують завести до хати. Ще є кілька дерев’яних будівель, в них хочуть влаштувати простір для йоги, гончарства та іншої арттерапії.
Використають і схил гори. На ньому думають поставити чан. “Вода – це дуже про відновлення, особливо в поєднанні з хвойним лісом. За кількасот метрів чистий потічок з невеличкими порогами, в якому приємно купатись або ходити босоніж по камінцях. Від нього стартує маршрут на Магуру – затишну вершину в зоні лісу. В межах години часу можна піднятись у ліс або на галявинку і проводити там терапевтичні групи або спілкування з психологом”, – ділиться задумом волонтерка.
Фронт робіт розділили на декілька черг і приблизно порахували кошторис на перші.
12-14 квітня влаштують толоку – виносять з кімнат зайві речі, приводять до ладу те, що є, чистять струмок і подвір’я, оцінюють масштаб робіт. Витрати мінімальні – на мішки, рукавички, вивіз сміття.
Друга черга – облаштування літнього варіанта. Першим ділом другий і третій поверх – житлові кімнати, кабінет психолога і велику кімнату для групових занять. Там потрібен косметичний ремонт – шпаклівка або вагонка, електрика – світло заведене, але немає світильників і розеток, меблювання кімнат.
Воду поки не заводять – це дуже масштабний етап. На літо роблять сільський санвузол і душ надворі. “Пізніше вода – це буде про буріння свердловини, насос, повне встановлення сантехніки і реставрацію першого поверху, який зараз виглядає як голі цегляні стіни. Думаю, на холодний сезон вода вже буде в будиночку. Без води і меблів, другий етап, після якого вже можна приймати заїзди в теплий сезон, – це в межах 10 000 грн. Після другого етапу перейдемо до більш масштабних робіт по воді, опаленню і першому технічному поверху”, – пояснила волонтерка.
Для військових всі реабілітаційні заїзди мають бути безкоштовні. На них, як і на облаштування реабілітаційного центру, волонтери будуть оголошувати збори. Проєкт реабілітаційного осередку реалізується благодійною організацією “Зорі надії” та командою Волонтерські мандрівки, які переїхали через велику війну з Донеччини у Ворохту.
КУРС писав, що під Говерлою волонтери, в команді яких була Аліна Косовська, встановили сонячну панель – можна зарядити телефони
