Пандуси, що не відповідають нормам; таблички “для інвалідів” замість “для людей з інвалідністю” та закриті ліфти – такі бар’єри виявили під час перевірки медичних закладів в Івано-Франківську на доступність. КУРС разом з командою ГО “Зруш скеля” інспектував обласну та міську лікарні. Розповідаємо, над чим мають працювати установи, щоб справді стати безбар’єрними.
Ветеран, голова ГО “Зруш скеля” Євген Сивопляс приїхав з командою до Івано-Франківська, щоби перевірити місто на доступність та безбар’єрність. У перший день, 6 серпня, перевірки Івано-Франківська на доступність та безбар’єрність ветерани завітали до обласної та міської лікарень міста.
З пандусами, але без паркомісць
Євген Сивопляс разом з ветеранами Олександром Ковалем та заступником міського голови Івано-Франківська, начальником управління із супроводу ветеранів війни та демобілізованих військовослужбовців Юрієм Гапончуком розпочали інспекцію з обласної клінічної лікарні.
«Я працюю над тим, щоби маломобільні люди щонайменше могли дібратися туди, куди їм потрібно. Бо, якщо розібратися, наше місто взагалі недоступне, тож потрібно дуже багато грошей і роботи працівників над вирішенням цього питання», – в загальному окреслив проблему доступності в місті Юрій Гапончук.
Передусім команда перевірила, чи облаштовані паркувальні місця для людей з інвалідністю. Заступниця гендиректора обласної лікарні Марія Бойко розповіла, що автомобілі, які везуть людей з інвалідністю, можуть припаркуватися на службовому місці. Проте окремо визначених місць для них немає. Згодом, при перевірці наступних паркувань, виявилося, що такі місця є, але паркувальники не знають точної їх кількості.
“Парковки для всіх людей з інвалідністю мають бути ширшими і ближчими, тобто адаптованими. Це так продумано, щоби пацієнту було менше долати шляху. Виходить, якщо ми дивимося на паркування, то людина потрапляє знову на проїжджу частину, бо тротуар не має пониження. Фактично вона буде змушена рухатися проїжджою частиною, контактувати з автомобілями, переживати, з’їжджати, – зазначає Євген Сивопляс. – Висновок – треба проводити роботу з персоналом, покращувати цю навігацію, орієнтування для пацієнтів”.
Далі команду провели у простір для поранених військових “МріяДія”, де для пацієнтів обласної лікарні після процедур влаштовують дозвілля. Наприклад, днями сюди приходила музикантка Вікторія Киранівська, яка провела для військових майстерклас з гри на фортепіано. Перед тим захисників відвезли на риболовлю.
Активності організовує ініціаторка “МріяДія” Надія Шегда та адміністраторка Ірина Парипа. Для поїздок за потреби замовляють інклюзивний автомобіль.
У просторі є доступний умивальник, кавова машина, столик для занять, полиці з роботами ветеранів, тенісний стіл, бібліотека (книжки дарують люди). Команді також представили деякі картини поранених військових з виставки “Сталеві духом”, які два роки тому зробив військовий фотограф Костянтин Сова, та малюнки військових від художниці Ірини Чмелик.
Загалом тут працюють волонтерки, соціальні працівники та психологи. Об’єднання активно веде соцмережі, тому захисники можуть долучатися та працювати спільно.
“Як людина, яка має три поранення, бувала в різних закладах на Півдні, Півночі і Сході, я бачу, що в медичних закладах є лише одна функція лікарів – суто така медична: надати допомогу, перебрати, зробити перев’язку, операції, поставити крапельницю. А от щоби планувати якесь дозвілля, часопроведення, елементарну реабілітацію, витягати пацієнта з важкого стану, занурювати в якусь діяльність… Це я вперше взагалі бачу. Це потужно”, – дивується Євген Сивопляс.
Особливо цікаво було відвідати майстерню з налаштування та ремонту крісел колісних. Як вказує завідувачка Центру реабілітації Катерина Загородня, за нормативною документацією кожне відділення реабілітації повинне мати кабінети системних відділень. Один з перших в обласній лікарні був USAID. З нього лікарі почали видавати компенсоване користування кріслами додому. Та потреба була більшою, тому в пригоді стала гуманітарна допомога.
“Наш кабінет розповсюджується на наші відділення; ми видаємо все, що маємо, та в межах закладу наш майстер Ігор рятує нас видачею апаратури, бо потреба дійсно неймовірна. Ми тісно співпрацюємо”, – розповідає Катерина.
Далі ветерани вирушили до центру фізичної та реабілітаційної медицини. Одразу вразили двері, які відкриваються автоматично через датчик. Євген звернув увагу на міцні поручні вздовж коридору та нові палати, номер яких продубльований шифром Брайля. Тут же завітали і до кабінету нейрокогнітивної реабілітації, де часто для пацієнтів проводять тренінги, демонструють ігри на нейродошці та допомагають відновитися. Крім того, поблизу є простір для індивідуального відновлення з лікарем.
Ветерани, які інспектували ОКЛ, також позитивно оцінили доступні душові та туалети, виклики персоналу, внутрішній та два зовнішні пандуси (третій, що розташований біля хірургічного відділення, має перевищення кута нахилу).
Також їм сподобалася можливість відпочити на свіжому повітрі. Одна зі зовнішніх стін лікарні кольорово розмальована – на ній зображені воїни під своїми позивними. На другій – слова вдячності захисникам.
Приклади інклюзивних рішень і… таблички “для інвалідів”
Наступним об’єктом моніторингу стала Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківська, де команду супроводжували працівники КНП Дмитро та Михайло.
Тут вже є 4-8 паркомісць, тобто 10% державних будівельних норм (далі – ДБН). Проте пандуси мають перевищення кутів на 2-3° за допустимі ДБН. Тому для полегшення заїзду тут створені покриття, які ветерани радять поставити і на поручні.
Наступна зупинка – реєстратура. Голова “Зруш скелі” вперше побачив заклад, де є службовий планшет для людей з порушенням слуху, користування яким продемонструвала керівниця відділення екстреної лінії. Не менш зацікавив його й онлайн-перекладач через безплатний Wi-Fi, під час звернення до якого необхідно зачекати на диспетчера від 3 до 20 хвилин для налагодження контакту.
Вразили Євгена й індивідуальні доступні душові у кожній палаті та кнопки виклику. Проте дві загальні не функціонують: замість них там зробили склад ліків через недостатність приміщень.
“Знаєте, це все-таки більше виглядає на відсутність волі знайти рішення оптимізувати простір. Бо ми багато тестуємо: і комунальні заклади, і приватний бізнес. Якщо узагальнити, то у кожного є свої причини, чому не можна реалізувати доступ для кожного. Виходить, якщо толерувати, йти на розуміння, «окей, ми розуміємо, хай так і залишається», то ми ніколи не станемо безбар’єрною Україною, просто ніколи. Тобто ось функція нашої громадської організації – не погоджуватись. Тут не має бути коробок – шукайте інше приміщення, оптимізуйте простір, знайдіть рішення!” – наголосив ветеран.
Відчутна й ковзкість підлоги, яку команда радить усунути, а біля порогів зняти будь-які підвищення.
Також захисники рекомендували замінити в лікарні таблички біля туалетів: з “для інвалідів” на коректні “для людей з інвалідністю”.
Претензії виникли й до лікарняного ліфта.
“Ми бачимо ліфт, який обмежений. Щоби ним скористатися, треба звернутися до працівника лікарні, який би надав цей доступ через ключі. Тобто, працівник лікарні має вирішувати, дозволити пацієнту проїхати чи не дозволити, чи спрямувати його по сходах. Тож фактично ці ліфти не є для всіх – скористатися ними можуть працівники і кому працівники дозволять”, – констатує Євген Сивопляс.
Попри те, що всі сходові марші промарковані, плит для незрячих немає при вході до лікарні.
Позитивно керівник “Зруш скелі” оцінив нові ремонти та доступні стійки реєстрації, які мають два рівні: 110 і 80 см. Проте рекомендував розширити нішу для крісла колісного від 15 до 45 см.
До речі, минулого року біля лікарні облаштували спортивний реабілітаційний майданчик.
Підсумовуючи доступність франківських лікарень, Євген Сивопляс зазначив:
“Заклади бар’єрні: десь поверхонь не вистачає, десь – дзеркал, десь – смітнички закритого типу, десь диспенсерів мила немає. Але керівництво вже демонструє якусь доступність: туалет, туалет з душовою, висотні пороги, гарна ширина коридорів, гарне покриття підлоги відділень. Тобто, якісь вже параметри є доступні. Але в цілому два заклади ще бар’єрні”.
Читайте також: Не відвертай обличчя: двоє ветеранів з ампутаціями влаштували акцію на стометрівці у Франківську.
