Україна разом із Європою та рештою світу переживає третю хвилю коронавірусу. Попри сподівання науковців та політиків, пандемію COVID-19 не вдалося подолати за рік. Карантин триває, хоч і з деякими відмінностями. У країнах із великою кількістю хворих – це локдаун, в Україні – адаптивний карантин. Чим відрізняються обмеження в Україні та ЄС, пояснює Центр громадського моніторингу та контролю.
Адаптивний карантин в Україні
У квітні Кабінет міністрів України продовжив режим надзвичайної ситуації через пандемію коронавірусу до 30 червня, а відповідно, і адаптивний карантин.
Як і раніше, територія країни поділяється на зони відповідно до «червоного», «помаранчевого», «жовтого» та «зеленого» рівнів епідемічної небезпеки. Найбільше обмежень має «червона» зона. Тут заборонена робота закладів громадського харчування; ТРЦ, кінотеатрів і театрів; непродовольчих магазинів і ринків, спортзалів та басейнів; закладів освіти, окрім дитячих садочків та початкових класів; проведення масових заходів. При цьому відкриті парки і дитячі майданчики, й жодного обмеження пересування громадян немає.
У всіх зонах необхідно носити маску в громадських будівлях і транспорті, при цьому громадський транспорт обмежений лише сидячими місцями.
Європа з комендантською годиною
У більшості країн ЄС карантинні заходи значно суворіші, ніж в Україні. Зокрема, у Франції запровадили вже третій локдаун. Щоб вийти з дому, необхідно заповнити спеціальну форму. Без нагальної причини не можна подорожувати країною. З 19:00 до 06:00 діє комендантська година. Працюють лише магазини з товарами першої необхідності. Школярі навчаються дистанційно.
В Італії також діє комендантська година з 22:00 до 05:00. У країні заборонені необов’язкові подорожі і всі мешканці повинні носити маски в публічних місцях (як надворі, так і всередині будівель). У червоній зоні заборонено виходити з дому без поважної причини. Відкриті лише найважливіші магазини, а кафе та ресторани працюють лише на винос. Школярі та студенти навчаються дистанційно.
В Іспанії схожі обмеження, як у Франції та Італії. Уряд так само запровадив комендантську годину вночі. У всіх громадських місцях потрібно носити маску. У відкритих публічних місцях дозволяється збиратись лише шістьом особам, а в закритих – лише чотирьом. Школи також закриті.
У Німеччині уряд вимагає носити медичні маски (хірургічні або FFP2) у магазинах та громадському транспорті, а решта обмежень, як і в Україні, варіюється залежно від регіону. Для прикладу, у Берліні дія нічна комендантська година. Піти в непродуктовий магазин, перукарню або салон краси можна тільки зі свіжим негативним результатом експрес-тесту.
Суворі карантинні обмеження також діють у Польщі, Чехії, Нідерландах, Австрії та Бельгії.
Послаблення заради туристів
Низка європейських країн, де кількість хворих невисока, у квітні-травні послаблюють карантин. Це – туристичні Португалія, Греція та Кіпр. Також менш суворі протиепідемічні заходи тепер будуть у Швейцарії, де для відвідувачів відкрились тераси ресторанів і спортзали.
Власне, у Португалії з 15 березня запрацювали деякі підприємства, садочки та початкові школи. А на початку квітня – середні школи. У більшості регіонів вперше за два місяці почали працювати торговельні центри, а також кафе й ресторани з не більш ніж 4 клієнтами за столиком всередині, та 6 – надворі. У травні також планується відновити публічні заходи надворі.
Кіпр почне послаблювати карантин з 4 травня. Першими відновлять роботу підприємства будівельної та суміжних галузей. При цьому великі торговельні центри та магазини залишатимуться зачиненими. Також триватиме далі комендантська година в нічний час.
Греція, в якій також діє нічна комендантська година, планує зняти деякі обмеження на початку туристичного сезону. Зокрема, з 14 травня вона відкриває кордони для іноземних туристів зі щепленням або негативним ПЛР-тестом. Також у травні влада збирається дозволити роботу ресторанів. Але все це можливе, лише якщо ситуація із хворими не погіршиться.
Європейці протестують
За останні два місяці у різних країнах Європи відбулись антикарантинні протести. На півдні Швейцарії кілька сотень молодих людей вийшли протестувати проти обмежень. Поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, щоб заспокоїти мітингувальників.
У кінці березня у Франції 6,5 тисяч людей вийшли на вулиці Марселя святкувати карнавал. Як і в Швейцарії, протестувала молодь, яка «сита по горло життям у локдауні». Поліцейські розганяли порушників сльозогінним газом. Десятки людей отримали штрафи у 135 євро за порушення маскового режиму.
Кілька антикарантинних акцій відбулось також у німецькому Штутгарті. Загалом, за даними соціологічних досліджень, майже половина німців (46%) виступає проти запровадження комендантської години.
Тим часом в Україні більшість громадян – 65% – підтримує «жорсткий карантин», а 33% – не підтримують. При цьому 77% виступають за закриття ресторанів і кафе в рамках «жорсткого карантину», 63% – за закриття шкіл, а 50% – за закриття дитсадків.
Експерти зазначають, що очевидним мірилом ефективності локдаунів є зменшення кількості хворих. Однак це залежить від дуже багатьох факторів, не останнім з яких є довіра до дій влади і дотримання всіх обмежень.