fbpx

"Вухо плавця": як відпочивати на воді без отиту та ускладнень

Здоров'я 19:31, 17.08, 2026
НА ФОТО: Наталія Волошкевич, отоларинголог клініки "Мед-Атлант"

Коли чуємо про “вухо плавця”, вважаємо, що це проблема спортсменів, які годинами проводять тренування у басейні. Проте в розпал відпусток із цією неприємністю часто стикаються й ті, хто плаває на відпочинку. Вода з річки, моря чи басейну потрапляє у вуха і за певних умов викликає запалення.

Про те, чому рідина затримується у вусі, як правильно діяти в перші години закладеності та болю і чому категорично не можна братися за ватні палички й народне “прогрівання”, розповідає отоларингологиня Наталія Волошкевич, лікарка клініки “Мед-Атлант”.

Що провокує “вухо плавця”?

Медична назва стану “вухо плавця” — гострий зовнішній отит. Це запальний процес, який виникає тоді, коли у зовнішній слуховий хід потрапляє інфекція з водойми або активізується власна мікрофлора.

“Слуховий хід людини зазвичай дуже вузький. Коли вода стоїть там довго, шкіра внаслідок постійного контакту з вологою розрихлюється, її природний бар’єр пошкоджується, і інфекція проникає вглиб”, — пояснює Наталія Волошкевич. 

Набряк при цьому розвивається надзвичайно швидко — впродовж кількох годин, і вухо починає турбувати — від дискомфорту до сильного болю.

Але чому вода взагалі залишається всередині? Здавалося б, фізіологічно слуховий хід побудований так, що рідина має витікати сама. Лікарка нагадує, що за звичайних обставин людське вухо має надійний самоочисний та захисний механізм. 

У слуховому ході розташовані спеціальні залози, які виділяють вушну сірку. Вона не лише змащує шкіру, а й слугує природним антисептиком. Жирові компоненти у її складі створюють своєрідний природний бар’єр, який не дає патогенам — бактеріям і грибкам — потрапити вглиб тканин. Проте тривалий контакт із водою порушує цю рівновагу.

“Якщо сірки накопичилося трохи більше, ніж потрібно, вода її розмочує. Сірка розбухає, збільшується в об’ємі. І тоді всередині застрягає вже не просто вода, а ця сама розбухла маса”, — описує отоларингологиня.

Крім того, має значення індивідуальна будова вуха. Кут нахилу, ширина та ступінь вигину слухового ходу у кожної людини унікальні. Саме тому в однієї особи після пірнання вода витікає миттєво, а в другої — затримується й викликає відчуття закладеності.

Наталія Волошкевич, отоларинголог клініки "Мед-Атлант" консультує про сірку у вухах
Наталія Волошкевич, отоларингологиня клініки “Мед-Атлант”

Чому вода — це завжди ризик: мікрофлора водойм проти нашого імунітету 

Головне джерело неприємностей при “вусі плавця” — це мікроорганізми, які опиняються у слуховому ході разом із водою або вже живуть на нашій шкірі.

Отоларингологиня Наталія Волошкевич наголошує: немає принципової різниці, де саме ви купаєтеся — у річці, морі чи хлорованому басейні.

“Жодна природна чи штучна водойма не є стерильною. Збудниками зовнішнього отиту можуть бути як бактерії, так і грибки. Найчастіше це золотистий стафілокок, синьогнійна паличка або грибки роду Candida чи Aspergillus“, — пояснює лікарка. 

За її словами, в нормі на шкірних покривах у вухах теж живе безліч мікроорганізмів. Поки вони залишаються на поверхні шкіри — у природній захисній змазці — вони неактивні й цілком безпечні.

Певну пастку приховує в собі навіть басейн, який здається безпечнішим через знезараження.

“У басейнах воду хлорують, але хлор — це агресивний хімічний елемент. У людей із чутливою шкірою він може викликати подразнення й мікротріщини. А це додатковий чинник, який відкриває шлях інфекції”, — зазначає Наталія Волошкевич.

Саме тому вода є потенційним ризиком для вух завжди. З цією проблемою постійно стикаються професійні плавці, які проводять у воді години і мусять користуватися захистом. Вони використовують спеціальні беруші, щоб захистити слуховий хід під час тривалих тренувань.

Як безпечно видалити воду з вуха

Перше і головне завдання після купання — якомога швидше видалити воду з вух. Але робити це потрібно правильно, наголошує Наталія Волошкевич. Багато хто за звичкою починає інтенсивно стрибати на одній нозі або намагається видалити воду пальцем чи підручними засобами.

Лікарка натомість радить безпечні способи самодопомоги.

  • Нахилити голову паралельно до землі в бік закладеного вуха.
  • При цьому легенько потягнути мочку вуха вниз і назад — це допомагає трохи випрямити слуховий хід і полегшує витікання рідини.
  • Плюс злегка натиснути на козелок (хрящовий виступ перед слуховим ходом), створюючи м’яку помп-реакцію.
  • Використати рушник. Промокнути вушну раковину та вхід до слухового ходу бавовняною тканиною або серветкою з мікрофібри, яка добре вбирає вологу.

А ось ватні палички чи турунди — під забороною! “Нічого не можна пхати у вухо самостійно — ні ватні палички, ні турунди, ніякі інші підручні предмети, — наголошує Наталія Волошкевич. — Ви не бачите, що відбувається всередині слухового ходу. Так можна легко травмувати ніжну шкіру слухового ходу або проштовхнути розбухлий вміст і сірку ще глибше. Це тільки погіршить ситуацію — додасть дискомфорту та прискорить розвиток запалення”.

Тож правила першої допомоги прості: використовуємо тільки природні гравітаційні методи та тканини, які добре вбирають вологу. Все решта — ризик нашкодити.

Отоларинголог Наталія Волошкевич "Мед-Атлант" з "Мед-Атлант" про біль у вухах
Наталія Волошкевич, отоларингологиня клініки “Мед-Атлант”

Симптоми розвиваються за години: як діяти при першому болю

Оскільки слуховий хід вузький та звивистий, вкритий ніжною тонкою шкірою, то набряк і наступний запальний процес формуються дуже швидко. Від першого відчуття закладеності до гострого болю може пройти всього кілька годин, попереджує отоларингологиня.

Перші симптоми “вуха плавця”. Зазвичай усе починається з відчуття закладеності, невеликого свербежу або дискомфорту у вусі, що посилюється при натисканні на козелок чи потягуванні за мочку. Проте вже за кілька годин цей дискомфорт може перерости у гострий, пульсуючий біль, до якого додається набряк і навіть відчуття «гарячого» вуха. Біль швидко наростає, іррадіює у нижню щелепу.

Що робити, якщо вухо почало боліти просто на відпочинку? Головне правило у такій ситуації — не панікувати і не шкодити собі народними методами. Наталія Волошкевич радить прийняти знеболювальне всередину. Підійде ібупрофен або парацетамол. Вони допоможуть зняти гостроту болю, а ібупрофен до того ж зменшить запалення. 

Наступного дня слід оцінити свій стан. Якщо біль минув і дискомфорту немає, ви відбулися легким переляком. Якщо ж упродовж доби симптоми наростають, слід негайно звернутися до лікаря.

Не можна самостійно купувати краплі та гріти вухо. Поширена помилка — бігти в аптеку і крапати перше, що порадить фармацевт чи сусід по пляжу, говорить Наталія Волошкевич. Лікарка наголошує, що це не працює, а часом і шкодить. “Якщо у слуховому ході вже є нашарування сірки, кірочки чи гнійні виділення, будь-які краплі будуть марними. Ви капатимете ліки на виділення, і вони просто не дістануться до вогнища запалення”. Спочатку лікар має професійно очистити слуховий хід, і лише після ретельного огляду усіх структур вуха призначить потрібні ліки.

Слід знати, що при стрімкому розвитку інфекції існує ризик пошкодження барабанної перетинки. “Якщо барабанна перетинка має мікропошкодження або перфорацію (отвір), більшість стандартних крапель капати категорично не можна! Вони можуть потрапити у середнє вухо й викликати токсичне ураження чи погіршення слуху. Призначити безпечний препарат можна тільки після огляду лікаря”, — наголошує фахівчиня.

Вона категорично застерігає від народних методів зігрівання — компресів, грілок чи нагрітої солі. Тепло створює ідеальне середовище для розмноження бактерій і значно підсилює набряк та біль.

Так само не можна заливати у вуха борний чи антибіотичний спирт. Спирт агресивно висушує та обпікає і без того запалену та розбухлу шкіру слухового ходу.

Спеціальні краплі з антибіотиком чи протигрибковим компонентом повинен призначати виключно отоларинголог після ретельного огляду слухового ходу через отоскоп. “Тільки так можна побачити, чи це зовнішній отит і чи запалення не зачепило барабанну перетинку”, — підкреслює Наталія Волошкевич.

Вушна сірка - Наталія Волошкевич, отоларинголог клініки "Мед-Атлант" в Івано-Франківську
Наталія Волошкевич, отоларингологиня клініки “Мед-Атлант”

Як захистити вуха і насолоджуватися плаванням

Гострий отит — не вирок для літнього сезону. Зазвичай курс лікування триває до 7 днів, і після цього вухо повертається до норми. “У перші 10 днів під час та одразу після лікування слід суворо берегти вухо від потрапляння води. Далі можна плавати, лише потрібно завчасно подбати про захист слухового ходу”, – каже отоларингологиня. Особливо це стосується дітей, людей зі схильністю до утворення сіркових пробок та тих, хто займається водними видами спорту.

Наталія Волошкевич виділяє кілька простих правил відновлення та профілактики. 

  • Використовувати спеціальні беруші для плавання. Вони виготовляються з м’якого силікону, щільно прилягають і не пропускають воду всередину слухового ходу. Звичайні шумівні беруші для сну не підходять — вони вбирають вологу й лише погіршать ситуацію.
  • Плавати у силіконовій шапочці. Вона створює додатковий бар’єр для вологи, особливо під час активного пірнання.
  • Вчасно відвідувати отоларинголога. Якщо ви знаєте, що маєте схильність до накопичення сірки або вузькі слухові ходи, варто пройти професійне чищення вух у лікаря перед початком купального сезону чи поїздкою на море.
  • Правильно сушити вуха після кожного купання. Одразу після виходу з води промокати вушні раковини куточком сухого рушника чи серветки.
  • Відмовитися від агресивної гігієни. Пам’ятайте, що вушна сірка — це природний захист. Що частіше ви вичищаєте її “до стерильності”, то беззахиснішою стає шкіра перед бактеріями у водоймі.

“Люди з атопічним дерматитом, чутливою шкірою або цукровим діабетом схильні до зовнішніх отитів частіше, тому їм слід мінімізувати кількість швидких вуглеводів у раціоні та ретельніше сушити вуха”, — звертає увагу Наталія Волошкевич.

Лікарка підсумовує: “Головне — пам’ятати про блискавичність захворювання. Якщо з’явилися будь-які виділення з вуха — негайно шукайте спеціаліста. Ускладненням зовнішнього отиту може стати абсцес слухового ходу, який доводиться розкривати хірургічно. Не доводьте до цього. Якщо після відпочинку на воді відчуття закладеності чи біль не проходять упродовж доби — терміново звертайтеся до отоларинголога”.

Контакти лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант”:

Читайте також:

РЕКЛАМА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: