fbpx

Як пандемії сформували світ. Частина 1

Наша історія 18:23, 21.03, 2020

Ми ще не знаємо, як COVID-19 вплине на наш світ, але відомо, як жахливі пандемії минулого змінювали хід історії.

До нинішнього коронавірусу остання оголошена ВООЗ пандемія трапилась не так давно – під час поширення H1N1 у 2009 році. Остання пандемія, котра дійсно всіх нажахала, – SARS у 2002 році. Тоді, до речі, причиною так само, як і сьогодні, стала повна бездіяльність китайської влади на початку поширення, замовчування правди і репресії проти науковців, котрі намагалися поділитися відкриттями зі світом без дозволу компартії. Але до того була пандемія СНІДу, ще раніше – іспанка і тиф, увіковічнена в мистецтві Чорна Смерть і несправедливо забута сьогодні чума Юстиніана.

Окрім глобального охоплення, кожна пандемія завдає сильного удару по життєвому укладу, впливає на типові людські практики та звички, а подеколи повністю перекроює картину світу. Поки що рано стверджувати, як саме пандемія COVID-19 змінить наше життя (а вона змінить), але можна озирнутись назад і подивитися, як пандемії минулого впливали на те, що було після них, – і як вони сформували наше сьогодення.

Перш ніж говорити про самі пандемії, від найдавніших до найновіших, слід домовитися, що і чому ми вважаємо пандемією. Пандемією називають епідемію, яка охоплює всі чи більшість країн світу та проти якої немає ефективних засобів стримування. Проте, коли ми говоримо про минуле, йдеться не про світ, а про ойкумену – відому частину світу, в якій відбуваються соціальні та економічні контакти. Тому пандемії минулого матимуть значно менші масштаби, втім, не менш руйнівні наслідки. З цим і починаємо.

Атенська чума

Насправді не чума. Оскільки що далі в минуле, то важче з діагностикою, нині невідомо напевне, яка саме хвороба спустошила Атени і Середземноморський басейн. Одна з найпопулярніших версій – черевний тиф, зокрема й тому, що ця хвороба була вічною супутницею бойових дій. Проте жодне з відомих людству захворювань не задовольняє всі симптоми, описані свідками.

Отож, 431 року до нашої ери Спарта і союзні міста почали активно наступати на Атени сушею. Мешканці Атен заховалися за міськими стінами і користувалися потужною перевагою на морі для ведення бойових дій. Мешканці сільської місцевости почали масово збігатися під захист потужних атенських стін, через що там утворилась ідеальна чашка Петрі – перенаселення, брак ресурсів і цілковита антисанітарія. Аж нарешті 430 року понеслось.

Сучасники (в основному – Фукідід) писали, що моровиця прийшла з Етіопії через Єгипет і Лівію, звідти перекинулась через Середземне море до Атен. Тогочасна медицина не просто була безпорадна перед пандемією – лікарі померли одними з перших через постійні контакти з хворими. Спарта відвела свої війська від Атен, але це вже мало вплинуло на ситуацію.

Пандемія прокотилася в три хвилі впродовж чотирьох років, знищивши чверть населення міста і зробивши армію практично недієздатною. Сучасники згадували про страхітливий моральний занепад, мародерство і марнотратство, оскільки люди не сподівалися прожити достатньо довго, щоб насолоджуватися фінансовими заощадженнями чи хорошою репутацією. Допандемічний рівень не вдалось відновити навіть за кілька десятиліть.

Чума в античному місті
“Чума в античному місті”. Міхаель Свертс (1618-1664)

Пандемія настільки ослабила Атени, що місто втратило свої позиції на морі та, зрештою, капітулювало перед Спартою. Проте і Спарта, і весь грецький світ були настільки ослаблені тривалою війною і спустошливою пандемією, що їм так ніколи й не вдалось відновити попередній рівень розвитку. У близькій перспективі Атенська чума спричинилась до занепаду міста, але в довгостроковій – підкосила Пелопоннес настільки, що його легко підкорив король сильної, не зачепленої попередніми пошестями та війнами Македонії – Філіп ІІ, батько Александра.

Чума Юстиніана

Перша з трьох великих пандемій чуми і перша насправді глобальна пандемія. Поки що (і, сподіваємось, це ніколи не зміниться) найбільш нищівна пандемія в історії людства.

Найвідоміший хроніст того періоду Прокопій Кесарійський пише, що за 5 років до початку пандемії через виверження вулкана сонце «здавалося таким, яким воно буває під час затемнення». І це тривало цілий рік, через що стрімко скоротились популяції флори і фавни, а імунітет тогочасного населення Середземноморського басейну був надзвичайно ослаблений. Це означало голод і практично постійну епідеміологічну кризу в реґіоні. Але й це ще не все. Це був найбільший в історії період популяційної міграції, відомий як «Велике переселення народів», Візантія, котрою правив імператор Юстиніан, вела нескінченні війни з племенами, котрі періодично набігали на її території, та з персами, – оптимальні умови для розповсюдження і розвитку глобальних інфекцій.

Як і Атенська чума, ця, припускають, зародилася в Етіопії чи деінде в Африці (за іншою версією – в Монголії, як і дві наступні пандемії), звідки стрімко поширилась торговими шляхами. Розпочавшись 541 року, вона також пройшла в три хвилі, остання з яких вигасла аж 574 року (після чого дров у багаття підкинула епідемія натуральної віспи). При цьому просто в розпал пандемії Европою прокотилася хвиля землетрусів, регулярно з’являлись «вогняні метеори», клімат став нестабільним, і повені змінювались засухами.

Всі ці фактори в поєднанні з надзвичайно важким перебігом епідемії спричинились до того, що, за словами Прокопія, в самому лише Константинополі щодня помирало близько 10 000 людей у найгірший період. Тогочасне населення Середземноморської Европи скоротилося на 50%, а північніше Альп – на 25%. Якщо вам цікаво, як саме виглядають реальні декорації кінця світу, то період чуми Юстиніана – найближче з усього, що пережило відоме нам людство. Власне, тогочасні люди саме так і сприймали пандемію, котра тривала ціле покоління. Ефективних ліків, звісно, не було, але саме тоді Юстиніан запровадив першу в історії подобу карантину, наказавши перешкоджати пересуванню людей, котрі прибули з чумних районів, та, за потреби, затримувати їх. Невідомо, наскільки ці заходи допомогли стримати пандемію, але прикметно те, що цей наказ імператор видав аж 549 року, тобто через 8 років після початку пандемії!

Наслідки пошесті дуже складно перебільшити. З одного боку, чума зупинила війну між Візантією та Персією, з иншого – практично спустошила Середземноморський басейн. Східна Римська Імперія вже не змогла відновитися, через що араби впродовж наступних століть майже безперешкодно завоювали Північну Африку, римські провінції Близького Сходу та окремі території Европейського Середземномор’я, включно з Іспанією. Европейське суспільство змогло відновитись аж у VIII столітті, з настанням більш сприятливих кліматичних умов та завдяки тимчасовій відсутності глобальних пандемій.

Чорна Смерть

Хвороба, що не потребує представлення. Збудник той самий, навіть передумови такі само, різниця лише в тому, що цього разу чума охопила всю Євразію – від Китаю до Іспанії.

Стрімке похолодання (малий льодовиковий період), активна присутність Золотої Орди на сході Европи і численні військові конфлікти, серед усього иншого, спровокували стрімке поширення зарази, хоча першопричина була до смішного банальною. Монголи просто вважали делікатесом бабаків, котрі через посуху мігрували ближче до людських осель у пошуках їжі. Як і сучасна пандемія, Чорна Смерть почалася з того, що хтось щось не те з’їв.

Для европейців пошесть, що лютувала в Азії, була хіба чутками і байками від мандрівників, але все змінилося тоді, коли чума прийшла в Крим через Золоту Орду. У 1345 році хан Джанібек обложив генуезьку фортецю Кафа в Феодосії. Облога тривала рік, коли у війську хана почалася чума. І тоді Джанібек спробував застосувати те, що сьогодні назвали б біологічною зброєю – почав закидати генуезців чумними трупами. Генуезці здались і відпливли, прихопивши з собою чумних пацюків, і тут почалося…

Руїни Кафи генуезької фортеці у Феодосії
Руїни Кафи, Феодосія

Пандемія супроводжувалась пошуком винних, різким спалахом антисемітизму (значна частина европейських євреїв зрештою оселилася в незачеплених чумою Польщі та Богемії, де спробували – доволі ефективно! – запровадити карантин). Церква закликала до зібрань, молитви і покаяння, що лише погіршувало ситуацію, численні псевдонауковці та шахраї, котрих у ті часи не завжди можна було відрізнити від справжніх лікарів, пропонували людям цілющі та нерідко токсичні або отруйні фуфломіцини, словом, усе виглядало дуже схоже на сьогодення, тільки лінчувальники і шахраї з міських площ зараз переїхали в Інтернет.

чумний лікар

Пандемія Чорної Смерти, по суті, знищила середньовічне суспільство і феодальні взаємини, проте саме ця пошесть сформувала наше ранньомодерне суспільство. Світ настільки збезлюднів, що робоча сила стала цінуватися значно більше, а рівень життя пересічного робітника помітно виріс. Значна частина старих еліт фізично вимерла, а «третій стан», тобто прості люди, сформувався як клас і отримав значно більше прав.

Саме пандемія остаточно похитнула середньовічно-ренесансний авторитет Церкви, котра виявилась безпорадною перед «карою Божою», і стала однією з передумов Реформації. Китай втратив 50% населення, країни Европи – 30-60%, а в Норвегії від пандемії померло три чверті населення і вся знать. Історики стверджують, що повністю відновитись Европа змогла аж у ХІХ столітті, тобто наслідки Чорної Смерти відчувалися ще 400 років.  

Далі буде

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: