Коли людина раптово прокидається посеред ночі від того, що не відчуває власної руки чи ноги, то переважно просто струшує кінцівку, чекає кілька хвилин, поки повернеться чутливість, і знову засинає. Та чи завжди все минає так безслідно?
Часто затерпання є початком серйозного неврологічного розладу. Як зрозуміти сигнали свого тіла та розпізнати симптоми захворювання, пояснює неврологиня Софія Завадовська, лікарка клініки “Мед-Атлант”.
Незручна поза чи патологія
У медичній термінології оніміння, синонім затерпання, та супутнє йому відчуття “повзання мурашок” чи поколювання в руках і ногах називають парестезією. Це прояв розладу чутливості, симптом, який може вказувати на ураження нервової системи чи системні патології, зазначає Софія Завадовська. Такий стан може супроводжуватися відчуттям слабкості у руках чи ногах, зниженням чи втратою чутливості, печінням.
“Якщо рука просто “залежалася”, була перетиснута під час сну, то після зміни пози й легкого розминання чутливість повністю повернеться. Якщо ж у тілі розвивається патологія — такий простий прийом не допоможе, а симптом повторюватиметься регулярно”, — звертає увагу лікарка.
Якщо парестезія виникає часто та триває довго, особливо в нічний час, заважає спати і не минає, необхідно звернутися до невролога. Хронічна парестезія може свідчити про серйозні порушення провідності нервових імпульсів.
Анатомічна карта затерпання: три головні неврологічні причини
Коли пацієнт приходить зі скаргами на оніміння, неврологиня насамперед з’ясовує точну локалізацію відчуттів. Саме “карта” затерпання допомагає розрізнити три найпоширеніші проблеми.
Тунельні нейропатії (затиснення нерва). При цій патології нерв опиняється в пастці. Наші нерви подібні до електричних кабелів, які в ділянках зап’ястя, ліктя чи під коліном проходять крізь вузькі анатомічні канали — “тунелі”, утворені кістками та сухожиллями. Якщо людина щодня виконує одноманітну роботу руками, тканини навколо “тунелю” набрякають і затискають нерв. Пацієнт при цьому чітко вказує на оніміння конкретних пальців — наприклад, лише з першого по третій, або двох останніх.
Ця проблема тісно пов’язана з професією. У групі ризику — айтішники, журналісти, швачки, масажисти та майстри б’юті-сфери через постійне вимушене положення рук. З ногами аналогічні проблеми мають плиточники або кочегари, які довго працюють навприсядки й перевантажують гомілки, через що у них затискається малогомілковий нерв.
На початкових стадіях це неприємний, але безпечний стан, який проявляється лише періодичним нічним онімінням кисті та легким поколюванням.
“Якщо ж ігнорувати симптом місяцями й роками, постійне здавлення призведе до кисневого голодування нерва й гіпотрофії м’язів. Розвивається стійка слабкість у руці, стає важко втримати чашку чи застібнути ґудзик, а м’язи біля основи великого пальця починають всихати (атрофуватися). На цій стадії повернути повну працездатність дуже складно, іноді доводиться вдаватися до хірургічного звільнення нерва”, — пояснює лікарка.
Грижі міжхребцевих дисків. Міжхребцеві диски працюють як природні амортизатори хребта. Кожен складається з жорсткого зовнішнього кільця та м’якого гелеподібного ядра всередині. Через надмірні навантаження, сидячий спосіб життя або вікові зміни зовнішнє кільце може тріснути, і ядро випинається назовні. Це випинання і є грижею.
Сама по собі грижа не німіє. Але якщо вона виходить у бік міжхребцевого отвору, то починає механічно тиснути на нервовий корінець, що йде від хребта до кінцівок (від шиї — до руки, від попереку — до ноги). Характерною ознакою є біль і “простріли”, які віддають по всій довжині нерва.
Перевірити це можна простим тестом: якщо при нахилах чи поворотах голови виникає або посилюється біль та оніміння в руці, проблему варто шукати саме в хребті.
“Якщо грижа дуже велика, вона може повністю перетиснути нерв або весь пучок нервів у попереку (так званий “кінський хвіст”). Це супроводжується “втратою” стопи — вона починає шльопати і не слухається, різкою слабкістю в нозі або порушенням сечовипускання. Такі симптоми — це екстрений стан, що вимагає негайної операції протягом першої доби, аби уникнути паралічу”, — наголошує Софія Завадовська.
Полінейропатії. Якщо при тунельному синдромі чи грижі страждає конкретний нерв в одному місці, то при полінейропатії відбувається системне ураження дрібних нервових закінчень у всьому тілі.
Оніміння при цьому починається симетрично з периферії і піднімається вгору за типом “високих шкарпеток” (на ногах) чи “високих рукавичок” (на руках). Окрім затерпання, пацієнти часто відчувають виснажливий пекучий біль уночі та втрачають рівновагу при ходьбі через втрату чутливості ніг.
Особливо небезпечним є “висхідний” характер затерпання, притаманний автоімунному синдрому Гієнна-Барре, коли оніміння та слабкість швидко (за тиждень-півтора) піднімаються від ніг до рук і можуть заблокувати навіть дихання та ковтання. Це критичний стан, який потребує негайної реанімаційної госпіталізації.
Причини оніміння, що виходять за межі неврології
Лікарка зазначає, що оніміння не завжди свідчить про первинну хворобу нервів. Часто винуватцями є інші системні порушення.
Судинний фактор. Варикозне розширення вен, атеросклероз або спазми судин часто імітують неврологічні проблеми.
“Пацієнти часто плутають судинний спазм із защемленням нерва. Я диференціюю ці стани завдяки специфічним тестам, — розповідає Софія Завадовська. – На приклад, при синдромі Рейно поколювання супроводжується чіткою послідовністю зміни кольору пальців під впливом холоду чи стресу: спочатку вони різко біліють, потім синіють через брак кисню, а при відігріванні — червоніють через розширення судин. При звичайному затисненні нерва такої судинної реакції немає”.
Вплив хронічних захворювань. Однією з найчастіших причин системної втрати чутливості та оніміння кінцівок є діабетична полінейропатія. Через хронічно високий рівень цукру в крові уражаються дрібні судини, що живлять нервові волокна. Нерв починає “голодувати” і поступово руйнується. “Саме тому контроль рівня глюкози є життєво критичним: якщо не нормалізувати цукор, жодне лікування не позбавить від затерпання”, — акцентує неврологиня.
Також полінейропатію може спровокувати гіпотиреоз через загальне уповільнення обмінних процесів.
Дефіцитні стани. Брак вітаміну B12 та мікроелементів також призводить до анемії та порушення так званої глибокої чутливості, переважно в ногах — людина перестає впевнено відчувати опору під ногами, з’являється хиткість при ходьбі. А дефіцит магнію, калію чи кальцію часто викликає супутні м’язові судоми.
У пацієнтів похилого віку найчастіше спостерігається комбінація цих факторів: дегенеративні зміни у хребті поєднуються з хронічними судинними патологіями та наслідками перенесених травм.
Психосоматичний фактор
Якщо ж усі інструментальні та лабораторні дослідження в нормі, причину оніміння розглядають у площині психосоматики — це можуть бути тривожні розлади, депресія чи панічні атаки.
При хронічній тривозі затерпання має мігруючий характер: сьогодні німіє рука, завтра — язик, кінчик носа, губи або волосиста частина голови.
Під час панічної атаки через викид гормонів стресу судини звужуються, руки холонуть, прискорене глибоке дихання (гіпервентиляція) змінює газовий склад крові, що й провокує відчуття поколювання по всьому тілу.
У момент панічної атаки лікарка радить насамперед уповільнити дихання, роблячи короткий вдих і тривалий, плавний видих. Також допомагає переключення уваги на органи чуття — можна взяти до рук будь-який предмет, відчути його текстуру та температуру, або зробити кілька повільних ковтків теплої води. Зазвичай цей стан повністю минає самостійно протягом 15–20 хвилин.
Діагностика, лікування та небезпечні помилки
Для встановлення точного діагнозу лікар-невролог використовує комплексний підхід, акцентує Софія Завадовська.
“На первинному прийомі я завжди проводжу клінічні тести — перевіряю рефлекси, чутливість за допомогою спеціальних інструментів, проводжу рухові проби на стиснення нерва. Далі, залежно від підозри, призначаю індивідуальний план обстеження”, — каже лікарка.
Електронейроміографія (ЕНМГ) — “золотий стандарт” для діагностики тунельних нейропатій та полінейропатій. Дослідження показує, як саме і з якою швидкістю нервовий імпульс проходить по волокну, та на якому рівні є перешкода чи пошкодження.
МРТ хребта: призначається виключно тоді, коли є підозра на грижу міжхребцевого диска, що стискає спинномозковий корінець.
Лабораторні аналізи: за потреби перевіряється рівень глюкози в крові, вітаміну B12, робота щитовидної залози (ТТГ), ниркові та печінкові проби (для виключення токсичних полінейропатій), а також рівень магнію, кальцію та калію.
Як лікують такі стани? Першочергове завдання – усунути здавлення та набряк нерва, пояснює неврологиня. Для цього призначається протизапальна та протинабрякова терапія, включаючи локальні лікувальні блокади. Згодом підключають відновлювальні препарати — вітаміни, засоби для покращення провідності нервів, фізіотерапію та дозовану фізичну активність (обережно при грижах хребта!).
При цьому Софія Завадовська застерігає від трьох головних помилок самолікування. По-перше, небезпечним є безконтрольний прийом вітамінів групи B, адже надлишок вітаміну B6 у великих дозах чинить токсичний вплив на нерв і лише посилює оніміння. По-друге, при гострому болю в спині та затерпанні кінцівок категорично заборонено гріти уражену ділянку чи намагатися “вправити” хребці у мануальних терапевтів, оскільки це значно збільшить набряк нерва. По-третє, найгірше — це втрачений час. Якщо ігнорувати защемлення нерва роками, м’яз почне всихати, і слабкість у кінцівці стане незворотною.
Червоні прапорці: коли допомога потрібна негайно
Лікарка виділила симптоми, які вимагають негайної реакції.
Викликати “швидку допомогу” потрібно, коли оніміння розвинулося раптово і супроводжується слабкістю в руці чи нозі, асиметрією обличчя (перекосило рот), порушенням мови або якщо заніміла вся половина тіла. При цьому струшування кінцівки взагалі не допомагає. Ці ознаки можуть вказувати на інсульт або гостре здавлення спинного мозку.
Звернутися до невролога на плановий, але швидкий прийом варто у випадках, коли оніміння повторюється регулярно, симптоми тримаються протягом дня і заважають спати вночі, а також якщо ви помітили зменшення сили в руці чи нозі, а м’язи візуально “схудли”.
Однак, і за перших тривожних сигналів не варто зволікати та займатися самолікуванням — краще вчасно звернутися до фахівців, підсумувала Софія Завадовська.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Ендопротезування сухожилків: як у “Мед-Атланті” повертають рухливість пальцям при травмах кисті
- Атеросклероз сонних артерій: як вчасно виявити зміни в судинах і попередити інсульт
- Здоров’я шлунково-кишкового тракту: як попередити новоутворення
- Як сучасна косметологія допомагає зберегти молодість: апаратні процедури для обличчя
- М’язи тазового дна: як зміцнити та повернути тонус — поради гінекологині Надії Дибяк
- Щоби не повернути зайвих кілограмів: як безпечно та дієво знизити вагу
- Гормональна контрацепція: де правда, а де страхи з інтернету
- “Я вагітна… і мені страшно”: гайд для тих, хто щойно побачив дві смужки
- Хірургія без страху: що важливо знати до і після операції
- Запаморочення й головокружіння: коли нестійкість стає симптомом серйозних розладів
- Синдром неспокійних ніг: що це таке і на які хвороби вказує
