Слово “новоутворення” у зв’язку зі станом шлунково-кишкового тракту часто викликає у людей хвилю паніки. Лікар-ендоскопіст клініки “Мед-Атлант” Сергій Диб’як заспокоює: це широке поняття, не все, що знаходять під час обстеження, стає вироком. Більшість злоякісних пухлин починаються як доброякісні. Проблема в тому, що на початках їхні зміни непомітні, а коли з’являються тривожні симптоми, вже є ризик для життя. Тому важливо знати, що провокує новоутворення і чому не варто відкладати візит до лікаря, навіть якщо нічого не турбує.
Звідки беруться новоутворення?
Причини появи новоутворень дуже різноманітні. Лікар зазначає, що тут працює цілий комплекс факторів. Величезну роль відіграє генетика: якщо в родині хтось із близьких мав онкологічні захворювання, це привід для підвищеної уваги до свого здоров’я.
Також свій відбиток залишає сучасний спосіб життя. Сергій Диб’як пояснює, що вірусні хвороби, як-от ковід, можуть ставати певними “тригерами” – пусковими механізмами для неполадок в організмі. Велике значення має харчування. Вживання неякісних продуктів – з ГМО, антибіотиками чи гормонами, – а також захоплення фастфудом з часом виснажують організм.

Важливим фактором впливу на появу новоутворень у шлунково-кишковому тракті є ліки.
“Якщо ми приймаємо їх постійно, без суворого контролю або лікуємося самостійно – без необхідності і лікарського призначення, – препарати також можуть провокувати небажані процеси”, – зазначає медик.
Окремо виділяють стресовий фактор. Сергій Диб’як погоджується з народною мудрістю, що “всі хвороби від нервів”, адже тривала тривога та напруження порушують живлення та руйнують бар’єрні функції слизової оболонки, роблять її вразливою до будь-яких подразників.
Чому ми нічого не відчуваємо на ранніх стадіях?
Найбільша складність у тому, що на самому початку доброякісні новоутворення ніяк не проявляються. Людина почувається абсолютно здоровою, і в неї навіть думок не виникає, що всередині щось змінилося. Коли ж з’являються симптоми, як-от біль, розлади випорожнень, виділення крові чи слизу, це часто означає, що проблема вже стала досить серйозною і вимагатиме відповідно більш серйозного лікування.
Сергій Диб’як наголошує: якщо організм подає будь-які знаки – печія, здуття, важкість чи зміни в роботі кишечника – не варто чекати, поки “саме пройде” або починати пити “вугілля та еспумізани”.
“Чому доброякісне утворення перероджується? Поясню на простому прикладі. Усе починається з малого – наприклад, з невеличкого поліпа. Якщо його вчасно не діагностувати, він поступово зростає і прогресує. Поліп – це розростання тканини, яке виникає зі слизового шару через аномальний поділ клітин. З часом він збільшується в об’ємі, а під дією постійних подразників, за умови постійного травмування – механічного тертя чи термічного впливу гарячої їжі, здатний швидко розростатися і змінюватися”, – описує процес лікар.
Сергій Диб’як зауважує, що доброякісні новоутвори часто проявляють себе симптомами, які звикло пов’язують з чимось страшним: це виділення крові, слизу. “Звісно, коли людина бачить кров у випорожненнях, перша думка – онкологія. Але це не завжди означає, що сталася біда. Ці симптоми можуть вказувати і на доброякісний процес, який, проте, не можна залишати без діагностики”, – наголошує спеціаліст.
Як працює сучасна ендоскопічна діагностика?
Сьогодні ендоскопія – гастроскопія та колоноскопія – дозволяє побачити те, що не покажуть ні аналізи крові, ні УЗД. Лікар пояснює, що це не взаємозамінні методи, а комплекс: наприклад, пухлина може ховатися в товщі стінки органа і візуально її ще не видно, але аналізи вже можуть давати “тривожні дзвіночки”. Саме тому найкраща стратегія в діагностиці – це комплексний підхід.
Для всіх, кому виповнилося 40 років, Сергій Диб’як радить проходити ендоскопічне обстеження раз на чотири роки, навіть якщо нічого не болить. Це стандарт, який рятує життя.
Сама процедура сьогодні абсолютно безболісна, адже виконується у стані медикаментозного сну. Часто пацієнти приходять зробити одне обстеження, але, поспілкувавшись із лікарем, вирішують пройти одразу обидва, щоб закрити всі питання стосовно свого здоров’я за один раз.

Чи можна видалити новоутворення одразу?
У більшості випадків новоутворення, які виявляють під час обстеження, видаляють одразу, без операцій у класичному розумінні. Це робиться ендоскопічно: лікар видаляє утворення з допомогою приладу, не роблячи додаткових розрізів. Потім отриманий матеріал обов’язково відправляють на гістологічне дослідження, щоб переконатися, що клітини є доброякісними.
У 95% випадків пацієнт може йти додому того ж дня. Звісно, бувають випадки, коли утворення велике або потребує додаткового спостереження, – тоді пацієнта можуть залишити під наглядом у стаціонарі на добу. Але це виняток, а не правило, додає лікар.
“Якщо є скарги, не потрібно чекати до 40 років. На жаль, зараз ми бачимо, що хвороби молодшають: до нас на обстеження приходять пацієнти, яким лише 16 або 18 років. Звісно, не варто впадати в крайнощі, але якщо організм подає сигнали, що щось не так, і це турбує на регулярній основі – обов’язково слід пройти обстеження. Це найкращий спосіб виявити проблему на ранньому етапі і позбутися її”, – наголошує ендоскопіст.
Сергій Диб’як зазначає, що підхід до пацієнта завжди індивідуальний: “Якщо ми бачимо новоутворення, іноді можемо видалити його одразу. В інших випадках – спочатку беремо зразок для гістологічного дослідження, щоб на сто відсотків переконатися в доброякісній природі утвору і уникнути будь-яких ризиків у майбутньому”.
Буває й так, що за один раз не можуть провести видалення: або через велику кількість утворень, або через потребу в додатковій підготовці пацієнта. У таких ситуаціях ділять процес на кілька етапів.
“Ми завжди детально обговорюємо план дій з пацієнтом, пояснюємо кожен крок, але останнє слово завжди за ним. Людина сама вирішує, чи готова вона до видалення зараз, чи потребує часу, щоб повернутися до нас пізніше”, – підсумовує лікар.

Професійний виклик: коли результати дивують
Для лікаря-ендоскопіста найбільший стрес, розповідає Сергій Диб’як, це не складність самої операції, а момент, коли очікування розходяться з результатом. Він пригадує випадок із молодою людиною: новоутворення виглядало цілком доброякісним, але після його видалення гістологічне дослідження підтвердило онкологію.
Хоча це стало справжнім стресом для лікаря, історія мала щасливий фінал. Пухлину видалили радикально – “у межах здорових тканин”, тобто без залишку патологічних клітин. Для повної впевненості пацієнт пройшов додаткове обстеження, зокрема КТ із контрастуванням, яке підтвердило відсутність інших вогнищ онкології в організмі.
Ця ситуація демонструє, чому для лікарів так важливо розрізняти технології видалення новоутворень, акцентує Диб’як. Від структури та характеру росту клітин залежить методика операції: головна мета – зробити все так, щоб край резекції був чистим, не залишивши жодного шансу хворобі.
Цей випадок – нагадування про те, що навіть при “ідеальному” візуальному огляді найважливішим є гістологічний контроль, який ставить крапку в діагнозі та дозволяє вчасно зупинити небезпечні процеси.
Що робити, щоб убезпечити себе?
На завершення лікар дає прості, але дієві поради.
Прислухайтеся до організму: не ігноруйте “дрібниці” на кшталт печії чи здуття, якщо вони з’являються регулярно.
Харчуйтеся збалансовано: регулярні сніданки, обіди та вечері кращі за випадкові перекуси.
Обирайте здоровий спосіб життя: режим харчування, обмеження фастфуду, розумний підхід до ліків (тільки за призначенням!) та мінімізація стресу – це найкраща інвестиція у здоров’я, зокрема шлунково-кишкового тракту.
Не ставте діагнози самостійно: інтернет-пошук симптомів лише додає тривожності. Краще звернутися до сімейного лікаря або до профільного спеціаліста.
“Емоційний стан людини має величезне значення для здоров’я. Набагато легше прийти до лікаря зі своїми скаргами, почути фахове пояснення та отримати відповіді на всі запитання, ніж сидіти вдома, гризти себе і вишукувати інформацію в інтернеті. Це дуже недобре, адже людина часто схильна вірити всьому, що прочитає, і самостійно “накручує” собі діагнози. Така поведінка лише посилює тривогу, а стрес, своєю чергою, може стати тим фактором, що провокує розвиток справжніх хвороб”, – застерігає лікар-ендоскопіст.
Своєчасний візит до фахівця, додає Сергій Диб’як, – найкращий спосіб подбати про себе та спокійно дивитися в майбутнє. Ендоскопічна діагностика – це гарантований спосіб зберегти здоров’я, попередити новоутворення та уникнути радикальних методів лікування.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Як сучасна косметологія допомагає зберегти молодість: апаратні процедури для обличчя
- М’язи тазового дна: як зміцнити та повернути тонус — поради гінекологині Надії Дибяк
- Щоби не повернути зайвих кілограмів: як безпечно та дієво знизити вагу
- Хірургія без страху: що важливо знати до і після операції
- Чекап для чоловіка: які обстеження потрібні, а які зайві
- Рак грудей – не вирок, а діагноз: як сучасна онкомамологія повертає жінок до повноцінного життя


