Серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання залишаються головним викликом для сучасної медицини в усьому світі. В Україні щороку фіксують від 100 до 145 тисяч інсультів. Більшість із них – ішемічні, коли кровопостачання до мозку раптово переривається. Однією з причин цієї проблеми є атеросклероз сонних артерій. Про те, чому хвороба молодшає і в чому її підступність, як розпізнати проблему та чи можна “почистити” судини, розповідає судинний хірург Ольга Онуфрик, лікарка клініки “Мед-Атлант”.
Анатомія небезпеки: що відбувається в судинах
Сонні артерії – стратегічні магістралі тіла, головні кровоносні судини нашої шиї. Саме через них головний мозок отримує кисень та поживні речовини. Проблема починається тоді, коли в їхньому просвіті починають формуватися атеросклеротичні бляшки.
Цей процес нагадує утворення накипу: просвіт судини поступово звужується, кровотік сповільнюється. Проте звуження – лише частина загрози.
“Бляшка може бути нестабільною, – пояснює судинний хірург Ольга Онуфрик. – Це означає, що її частина нещільно прикріплена до стінки судини. Під тиском крові вона може пошкодитися, тоді її частинка відривається і з кровотоком летить просто до головного мозку. Це і є механізм виникнення ішемічного інсульту”.
Крім того, на поверхні атеросклеротичної бляшки може утворюватись тромб, який діє як перешкода для кровотоку. Коли цей тромб перекриває просвіт повністю, також стається інсульт.
Власне, це і є головною небезпекою, зазначає лікарка: судина може бути звужена лише наполовину, людина не відчуває жодного болю, але нестабільна бляшка або тромб можуть спровокувати інсульт в будь-яку мить. “Атеросклероз – це не тільки “засмічені судини”, це постійний ризик гострого порушення кровообігу”, – застерігає вона.
Як організм сигналізує про проблему?
Згідно з дослідженнями, до 20% ішемічних інсультів пов’язані саме з патологією сонних артерій, ілюструє Ольга Онуфрик.
Бляшка може “тихо” рости роками. Однак зазвичай організм надсилає мікросигнали – передвісники катастрофи, звертає увагу судинна спеціалістка. Лікарі називають їх транзиторними ішемічними атаками (ТІА).
Ознаки ТІА:
- раптове запаморочення;
- короткочасне оніміння руки, ноги чи половини обличчя;
- короткочасна втрата зору, “мерехтіння” або мушки перед очима;
- раптове порушення мови, яке швидко минає;
- нестійкість при ходьбі, слабкість кінцівок.
“Люди часто списують такі розлади на перевтому, мовляв, полежу – і пройде. Транзиторна атака дійсно минає протягом доби, – каже Ольга Онуфрик. – Однак це перші сигнали про серйозну проблему, причину якої потрібно терміново знайти і вирішити”.
Генетичний сценарій та спосіб життя: хто у зоні ризику?
Ми звикли вважати атеросклероз хворобою похилого віку, проте сучасна медицина все частіше фіксує його у 50-річних, розповідає лікарка. Якщо раніше критичні зміни судин спостерігали у пацієнтів після 70, то сьогодні ця планка знизилася на 10-15 років.
“Вплив факторів ризику став агресивнішим: хронічний стрес, куріння, малорухливий спосіб життя та шкідлива їжа працюють у комплексі”, – зазначає судинна хірургиня Ольга Онуфрик.
Саме цей коктейль звичок призводить до дисліпідемії – стану, коли “поганого” холестерину стає забагато і він починає осідати на стінках артерій.
Атеросклероз зазвичай виникає як результат поєднання способу життя та генетичної схильності. Спадковість у питаннях судинної патології відіграє роль невидимого сценарію, підкреслює лікарка. Якщо батьки мали високий рівень холестерину, а бабуся або дідусь перенесли ранній інфаркт чи інсульт – це серйозний привід для пильності.
“Самоконтроль варто починати вже після 40 років. Особливо схильні до атеросклерозу чоловіки. Якщо в родині була гіперхолестеринемія, така тенденція часто повторюється у наступних поколінь. Це створює сприятливі умови для хвороби, тому молоді варто почати коригувати фактори ризику якомога раніше”, – акцентує фахівчиня.
Окрім генів, є супутні стани, які провокують утворення бляшок і старіння судин. Артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, надмірна вага – коли ці розлади зустрічаються в одного пацієнта, ризик інсульту зростає в рази. Проте найбільш агресивним ворогом судинна хірургиня називає нікотин. Він пошкоджує внутрішню стінку артерій, роблячи її вразливою до накопичення холестеринових бляшок.
Однак можна спробувати переписати свій анамнез, зазначає лікарка. Рання діагностика – це шанс змінити сімейну історію.
“Людям із генетичною схильністю та зі супутніми захворюваннями я б радила діяти на випередження: виключити куріння, стежити за раціоном, додати прогулянки пішки та тримати водний баланс. Ці прості правила можуть врятувати від важких ускладнень у майбутньому”, – додає Ольга Онуфрик.
Чек-лист для самоперевірки:
- за віком – чоловіки від 50–55 років та жінки після 55–60 років;
- за лабораторними показниками: люди з підвищеним рівнем холестерину;
- за способом життя: активні курці та ті, хто веде малорухливий спосіб життя;
- за супутніми діагнозами: пацієнти з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом та надмірною масою тіла;
- за сімейною історією: люди з генетичною схильністю до інфарктів та інсультів.
Діагностика та лікування
Судинний хірург запевняє, що атеросклероз сонних артерій в більшості випадків можна виявити ще до появи симптомів, і саме тоді захворювання найлегше контролювати.
Перший крок – УЗД (дуплексне сканування) судин шиї. Це безболісний скринінг, який покаже наявність бляшок та відсоток звуження.
“Золотий стандарт” діагностики – КТ-ангіографія. Це високоточне обстеження з контрастом, яке дозволяє лікарю побачити 3D-модель судини і детально спланувати лікування.
Іноді без операції не обійтися. Рішення про хірургічне втручання залежить від ступеня звуження артерії та наявності симптомів.
Сучасна судинна хірургія пропонує два варіанти втручань. Класичний – коли роблять відкриту операцію, де хірург ювелірно видаляє бляшку з просвіту судини. І сучасний – це стентування. Через маленький прокол у судину вводиться спеціальний стент, який розширює її зсередини і утримує стінки.
Відновлення після таких втручань зазвичай швидке – від двох до п’яти днів у стаціонарі, каже Ольга Онуфрик.
Серед пацієнтів досі популярний стереотип, що можна щось пропити чи прокапатися – і розчинити бляшки в судинах. Лікарка застерігає: жодних диво-препаратів чи народних методів, що змивають атеросклероз, не існує.
“Розчиняти бляшку, яка вже сформувалася, – це міф. Медикаментозна терапія має іншу мету: вона стабілізує бляшку, робить її “покришку” щільнішою, щоб вона не відірвалася, та знижує рівень холестерину, аби хвороба не прогресувала”, – пояснює нюанси терапії лікарка.
Раннє виявлення атеросклеротичних змін у сонних артеріях – це реальна можливість зупинити хворобу до того, як вона стане фатальною, наголошує судинний хірург. Своєчасна діагностика та індивідуально підібране лікування здатні критично знизити ризик інсульту, зберегти людині працездатність та здоров’я.
“Інколи одне УЗД та 20 хвилин консультації можуть запобігти трагедії, – звертається до пацієнтів фахівчиня. – Судини не вміють просити про допомогу, вони мовчать до останнього, тому подбати про них – це найголовніша інвестиція у якість життя в майбутньому”.
Ольга Онуфрик закликає не відкладати візит до фахівця: “Пам’ятайте: контроль над ситуацією починається з обстеження”.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Відчувати себе жінкою: відверто про реконструкцію грудей та життя після раку
- Здоров’я шлунково-кишкового тракту: як попередити новоутворення
- Як сучасна косметологія допомагає зберегти молодість: апаратні процедури для обличчя
- М’язи тазового дна: як зміцнити та повернути тонус — поради гінекологині Надії Дибяк
- Щоби не повернути зайвих кілограмів: як безпечно та дієво знизити вагу
- Хірургія без страху: що важливо знати до і після операції
- Чекап для чоловіка: які обстеження потрібні, а які зайві
- Рак грудей – не вирок, а діагноз: як сучасна онкомамологія повертає жінок до повноцінного життя
- Коли мовчання коштує життя: правда про рак шийки матки без страху і міфів
- Як зрозуміти, що щось не так із грудьми: сигнали, які не можна ігнорувати
- Таргетна терапія та “операція Джолі”: сучасні методи лікування раку грудей у жінок
