Незмінного директора нацпарку недавно врешті звільнили у зв’язку з закінченням контракту. Однак псевдоприродоохоронник Василь Пророчук встиг дати добро на масштабну вирубку лісу у природоохоронній зоні.
Так, 5 березня цього року депутат Косівської районної ради, мешканець села Шешори Петро Іванишин побачив, що з нацпарку невідомі інтенсивно вивозять ліс.
“12 людей, які не є працівниками парку, пиляли деревину. Прийшов майстер лісу, я попросив показати документи, а він сказав звертатися до дирекції національного парку, – розповідає Іванишин. – Але ж при будь-якій вирубці Шешорське природоохоронне науково-дослідне відділення (ПНДВ) (структурний підрозділ парку – КУРС) має мати лісорубний квиток та всі документи на рубку”.
Зрештою, на вимогу депутата лісоруби показали документ – наказ на відпуск лісоматеріалів, підписаний директором та головним бухгалтером НПП “Гуцульщина”.
Наказ, підписаний 4 березня, дозволяє вирубку для господарського відділу парку 10 кубометрів третьосортної деревини за ціною 180 гривень за кубометр, тобто на загальну суму 1800 гривень.
“Насправді, зрубали не 10 кубів, а добрих сто, і не деревини третього сорту, а сироростучого пиловника вищого сорту, – пояснює лісничий Кутського держлісгоспу Петро Пліхтяк. – За цим документом, ліс виписали на господарські потреби парку. І з цим папірчиком вони можуть зробити десятки рейсів з лісом”.
Реальна вартість такої деревини, каже він, коштує 800-1000 гривень за кубометр.
Вантажівка, на яку вантажили деревину, теж парку не належить – кажуть місцеві.
Більше того, каже Пліхтяк, посадові особи нацпарку взагалі не мали права відпускати ліс, адже НПП “Гуцульщина” не є землекористувачем цієї території. Відзначимо, що під час створення парку у 2002 році указом Президента встановлено його загальну площу 32 271 га. З них 24 665 га без вилучення у землекористувачів.
“Такого землекористувача, як НПП “Гуцульщина”, у районі немає. Ці всі землі перебувають у користуванні ДП “Кутське лісове господарство”. Працівники парку повинні охороняти цю територію, і вони грубо порушують законодавство, вирубуючи тут ліс”, – пояснює лісничий.
І додає:
“На охорону парку щорічно виділяється до 10 мільйонів гривень, але за ці кошти, навпаки, завдаються збитки державі в значних об’ємах”.
Також активістам вдалося отримати копію запланованих оздоровчих заходів НПП на перше півріччя 2016 року. Так, до червня цього року у НПП “Гуцульщина” планують вирубати 8 гектарів лісу – всього 3809 кубічних метрів.
“Якби це мала вирубуватися сухостійна деревина, то тут би жодних проблем не було”, – констатує Петро Пліхтяк.
Догосподарювався
Громада Косівщини нарікає на господарювання Пророчука фактично з часу заснування парку. КУРС неодноразово писав про самовільні рубки у природоохоронній зоні.
За фактом незаконної вирубки правоохоронці почали уже декілька кримінальних справ. До прикладу, минулого року на території Шешорівської сільської ради за підписом Пророчука з НПП “Гуцульщина” було передано 4,2 га земель лісового фонду, які в подальшому були приватизовані на підставних осіб, зокрема, працівників парку. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження та скасовано акти виділення земельних ділянок, проте керівництво парку так і не покаране. Масову рубку на території НПП “Гуцульщина” фіксували і минулого року. А на днях на території парку спіймали зловмисників, що викорчовували ялинкові саджанці.
У національному парку роками вирубують ліс під виглядом санітарних рубок, а пеньки від здорових дерев – виправдовують вітроломами. Високоякісну деревину списують на дрова та продають її у кілька разів дешевше собівартості.
“Для того, щоб начебто покращити санітарний стан, вирубують найкращі дерева, а поруч залишаються сухостійні дерева”, – пояснює Петро Пліхтяк.
Як бачимо, сухостійні дерева на території парку є.
“Сухостій лишають, тому що знають, що з нього прибутку не отримають. Тому не витрачаються, щоб спиляти”, – коментує Петро Пліхтяк.
А на цьому фото бачимо рубки на крутих схилах, шо взагалі заборонено у природоохоронній зоні. Однак цього року тут збираються відвести під суцільну рубку ще п’ять гектарів.
Так таврують пні та роблять під тавро укіси. Після того складають акти, що дерево пошкоджене внаслідок вітролому.
“Коли виходить перевірка і бачить сироростучі пні, а деревини немає, працівники парку кажуть, що це вітер зламав, і довести, що це не так, фактично неможливо”, – розповідає лісничий.
Інколи пеньки від здорових дерев ховають під купою хмизу.
Або ж спалюють.
На відео – приклад того, як здорову сироростучу смереку протаврували і підготували до рубки.
“Смерека без ушкоджень, навіть відмітки нема категорії технічної придатності, а вже краска стоїть, тобто вона готова під рубку”, – пояснює Петро Пліхтяк.
На цьому місці під виглядом вибіркової рубки провели суцільну.
А це деревина, яку не прибрали після минулорічної рубки.
Екологічна стежка, яку розбили лісовози
Розсадник, висаджений у 1999 році. Цьому посадковому матеріалу 16 років, хоча його мали розсадити у 2-3-річному віці. Саджанці ялиці заросли осикою, вільхою та березою.
“Це вже не розсадник – це є ліс без догляду”, – каже лісничий.
Купить посаду?
З усіма цими матеріалами активісти Шешорів та Пістиня приїхали на екологічну комісію обласної ради. За ініціативою депутата обласної ради Олега Атаманюка, комісія має звернутися до поліції, СБУ та Міністерства екології України з вимогою перевірити законність вирубки лісу на території національного природного парку “Гуцульщина”.
“Екоінспекцію і міліцію викликали неодноразово. Результату нема. Громада вимагає перестати знищувати ліси”, – каже Атаманюк.
Однак навіть на засіданні комісії після представлення фото- та відеодоказів знищення лісів представник нацпарку Іван Чернявський запевняв, що там проводяться рубки у межах санітарно-оздоровчих заходів 2015 року, та звинуватив активістів у фальшуванні відео.
Окрім вимоги покарати винних, люди закликають провести прозорий конкурс на посаду директора НПП “Гуцульщина”. Також громада має свою версію, чому Мінекології, якому підпорядковується нацпарк, закриває очі на зловживання превдоохоронника Василя Пророчука.
“Пророчук просто купує всіх, тупо купує – згори надолину. І в Міністерстві просто купує свою посаду і надіється, що далі продовжать контракт, – каже сільський голова Пістиня Тарас Бейсюк. – Громада за парк, але такий парк, як в Європі, а не той, що ми бачимо сьогодні на Косівщині”.
Марія Гаврилюк
