У жовтні 2018 року запрацював новий Івано-Франківський апеляційний суд. Його утворили на місці Апеляційного суду в Івано-Франківській області, який був ліквідований указом Президента. Та чи можна говорити, що в апеляційному суді щось змінилося, окрім вивіски?
Головою суду уже вчетверте поспіль став Богдан Гриновецький. Хоч закон і не дозволяє суддям обіймати одну адміністративну посаду більш як два рази поспіль, Гриновецький уникнув застосування цього обмеження через те, що обирався на посаду голови в уже “іншому суді”.
Внаслідок реформи не оновився і суддівський корпус в “нових” апеляційних судах. До Івано-Франківського апеляційного суду перевели 15 суддів, які працювали у “старому” – Апеляційному суді Івано-Франківської області. Також Івано-Франківський апеляційний суд залишається лідером серед судів області за кількістю родинних зв’язків. Там на посадах помічників працюють діти, племінники, невістки та зяті суддів.
Закон не забороняє?
Оскільки конкурси на посади помічників не передбачені, а судді добирають їх самостійно, то часто у деклараціях родинних зв’язків суддів зустрічаються родичі, які працюють у тих же чи інших судах.
В Івано-Франківській області рекордсменом за цим показником став саме апеляційний суд.
З 2015 року з Апеляційного суду в Івано-Франківській області пішли 22 судді. Їхні помічники згідно із законом мали бути звільнені у той же день. Адже, відповідно до законодавства, посади помічники суддів віднесені до посад патронатної служби.
“Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений”, – йдеться у статті 92 ЗУ “Про державну службу”.
Але через колізії у законодавстві в апеляційному суді знайшли спосіб залишити їх на роботі. Бо у “Положенні про помічника судді” Рада суддів прописала, що в разі припинення повноважень судді його помічник може бути призначений додатковим помічником іншого судді.
“Формально помічник повинний був звільнений у той же день, що і суддя. Такий закон. Але склалося так, що я дізнався про можливість, це законом не заборонено, і ми пішли на той варіант, що зберегли усіх помічників”, – пояснює голова суду Богдан Гриновецький.
Це зроблено, за словами Гриновецького, щоб зменшити навантаженість на суддів, які через неукомплектування суду отримали вдвічі-втричі більше справ.
Найбільше родинних зв’язків у самого голови суду Богдана Гриновецького. На посадах помічників суддів працюють його дочка та зять Ірина і Ігор Хруняки. Ірина Хруняк зараз у відпустці по догляду за дитиною. А до 2017 року суддею в апеляційному суді працював сват Богдана Гриновецького – Євген Хруняк.
Богдан Гриновецький з цього приводу каже, що немає заборони на професію і діти вільні вибирати ту роботу, яка їм до вподоби.
“Лікарі, вчителі таке практикують. До речі, мій тато вчитель, і я хотів бути вчителем, чого я тим не скористався?” – прокоментував Богдан Гриновецький.
Помічниками суддів в апеляційному суді працюють також син і невістка судді Ігоря Бойчука – Тарас і Анастасія Бойчуки та племінниця судді Олександри Томин – Надія Бойчук.
А син судді Романа Матківського, Віталій, працює провідним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку та звітності суду.
Також помічницею судді працює Леся Могила – донька Марії Горейко, судді, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та очікує на Указ Президента про переведення на роботу в Івано-Франківський апеляційний суд.
Окрім того, у суддів апеляційного суду чимало родичів, які працюють суддями в інших судах, а також прокурорами, адвокатами чи нотаріусами.
Ми зібрали дані про всіх родичів, які можуть мати потенційний конфлікт інтересів з суддею при здійсненні ним судочинства.
У суді запевняють, що конфлікту інтересів у призначеннях родичів на посади помічників немає. Бо родичі суддів кримінальної палати працюють помічниками у суддів з цивільної і навпаки. А голова суду не підписує накази про преміювання своїх дочки та зятя – Ірини та Ігоря Хруняків. Це робить його заступник.
Чому діти стають помічниками суддів?
Помічник судді – це найкоротший шлях до посади судді суду першої інстанції. У квітні 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на близько 600 вакансій суддів у суди першої інстанції. Можливість стати суддями місцевих судів отримали юристи з 5-річним досвідом роботи та помічники суддів, які протягом зазначених п’яти років мають трирічний досвід роботи на цій посаді.
Помічники можуть стати суддями швидше за інших. Вони проходитимуть тримісячне навчання у Національній школі суддів – всі інші вчитимуться 12 місяців. Зараз двоє помічників з Івано-Франківського апеляційного суду беруть участь у конкурсному відборі на посади суддів судів першої інстанції.
Чим загрожує непотизм судовій системі?
Згідно з всеукраїнським опитуванням громадян щодо незалежності та підзвітності судової влади та сприйняття судової реформи, яке проводили у вересні 2018 року, лише 1% українців повністю довіряє судам, ще 19% скоріше довіряють. Це на 6% більше, ніж у 2017 році, але критично мало для того, щоб говорити про успіх судової реформи та відновлення довіри до судочинства в Україні.
За словами експертів і самих же суддів, однією з причин недовіри українців до судової влади є непотизм (кумівство) у судах. Суддя Апеляційного суду в Івано-Франківській області Андрій Малєєв наважився критикувати голову апеляційного суду за родинні зв’язки у суді.
“Налагоджена робота, усталені стосунки, які всіх влаштовують, – близькі особи поряд, а не десь в іншому місці, в теплі, безпеці, під крилом і наглядом. Працюють, заробляють на хліб, як хто може. Ідилія. Голова, судді, діти суддів в одній установі. І між собою ніяк не пов’язані, ага. За судом пов’язані, а тут чужі люди? Неправильний голова міг би то все порушити. А цей ні, бо у самого оте в пушку. А те, що дитина помічником в іншого судді, то нічого? Хіба сторонній спостерігач не подумає, що через дитину у голови і судді можуть бути особливі довірливі стосунки? І чи не вплине це на правосуддя? Сторонній спостерігач не просто подумає, він буде переконаний”, – написав суддя в одному з блогів.
Старший аналітик кампанії “ЧЕСНО.Фільтруй суд!” Іван П’ятак вважає, що працевлаштування родичів у суди заважає відновленню довіри до судів та створює потенційний конфлікт інтересів при здійсненні судочинства. Така ситуація збільшує ймовірність винесення неправосудних рішень.
Як нагадав Іван П’ятак, під час конкурсу до Верховного Суду Громадська рада доброчесності зафіксувала факт перегляду судового рішення у касаційному порядку суддею, яка є тіткою судді, що приймав рішення у суді першої інстанції.
“У такому випадку неможливо розраховувати на винесення справедливого рішення, оскільки тітка навряд чи вкаже на помилки свого племінника”, – зазначив Іван П’ятак.
Василь Крайник
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!
*Робота аналітиків оплачена за підтримки наших європейських партнерів. Для створення цього матеріалу не витрачено жодної бюджетної гривні.
Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО “Центр “Антикорупційна платформа”. Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.
