Світова статистика свідчить, що до 30% людей мають прояви різних алергічних захворювань і тенденція до збільшення спостерігається щороку. Велика частина з них страждає на сезонну алергію. Як відрізнити сезонну алергію від ГРВІ, визначити тригери та навчитися їх уникати, читачам КУРСу розповідає лікарка-алергологиня Лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” Ірена Попадинець, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри «Внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології» ІФНМУ.
Алергія від весни до осені
Алергія – це гіперчутлива реакція імунної системи у відповідь на алерген. Алергеном може бути будь-яка речовина, що містить у своєму складі білок або хімічні компоненти. Тобто більшість природних рослинних, а також тваринних, бактеріальних, вірусних, хімічних сполук можуть бути алергенами.
Сезонну алергію спричиняє пилок рослин під час їхнього цвітіння.
“В останні 10 років українські вчені спостерігають тенденцію, що час цвітіння рослин подовжується, кількість пилку, який і є алергеном, – збільшується. Це пов’язано з глобальним потеплінням і зміною клімату. Ліщина, вільха, береза починають цвісти раніше, і вже з лютого спостерігається присутність пилку в повітрі. А пилок цих дерев має високу алергенність”, – каже Ірена Попадинець.
Сезонна алергія турбує людей з кінця лютого і до кінця вересня. Її умовно ділять на весняну, весняно-літню та літньо-осінню, зважаючи на особливості пилкування рослин.
Сезонні весняні алергії спричиняє пилок дерев. Весняно-літні – в основному квітучі лугові та злакові трави. Причиною літніх та літньо-осінніх алергій є здебільшого пилок бур’янів.
Прояви сезонної алергії залежать від того, на що людина реагує. Приміром, якщо причиною алергії є тільки пилок дерев, то літо і осінь пройдуть відносно спокійно. Якщо у людини є полісенсибілізація (реакція на більш як три алергічні тригери), то вона може страждати від ранньої весни і аж до середини осені.
“У деяких рослин періоди пилкування збігаються – тоді кількість алергенів різко зростає. Що сухіше і більш вітряно, то більша концентрація і важчі прояви сезонної алергії у людей”, – додає алерголог.
Які рослини викликають сезонну алергію?
На Прикарпатті сезон алергії відкривають ранньою весною дерева – вільха, ліщина, береза, бук. З травня починають пилкувати трави, злакові. Найбільш поширені з них – тимофіївка, пажитниця, костриця, грястиця. “Це трави, які ми бачимо на полях, на всіх газонах, на галявинах у парку. Тому так важливо, щоби парки та газони в місті часто косили – зрізали трави до їхнього цвітіння”, – зазначає алерголог.
У період літа-осені найбільш алергенними є бур’яни – кульбаба, кропива, амброзія, полин, лобода. Амброзія має найдовший період пилкування – з липня до жовтня, це один з найбільш агресивних алергенів.
“У відкритому доступі є календар цвітіння рослин для алергіків. В ньому подані найпоширеніші рослини-алергени за часом їхнього пилкування. Наприклад, з травня починають пилкувати хвойники – сосна та ялина, з кінця липня – початку серпня – амброзія. Якщо зіставляти симптоми алергії із періодами пилкування, можна визначити тип сезонної алергії і припустити, на які саме рослини реагує людина”, – розповідає лікарка.
Симптоми сезонної алергії
“Початок алергії може бути схожий на респіраторне вірусне захворювання: закладеність носа, чхання, загальна слабкість, головний біль. Однак при ГРВІ буде спостерігатися підвищення температури та прояви лихоманки, біль в м’язах, в горлі. Симптоми виникають після контакту з хворою людино, переохолодження, на фоні зниженого імунітету та проходять через 7-10 днів. Прояви алергії тривають до місяця чи й довше”, – пояснює Ірена Попадинець.
Найпоширеніші симптоми сезонної алергії – набряк слизових оболонок носа і очей, алергічні риніти та кон’юнктивіти.
Алергічний риніт проявляється закладеністю носа, утрудненим диханням. Людина часто пчихає, має слизисті виділення з носа, свербіж.
Алергічний кон’юнктивіт проявляється сльозотечею, свербінням очей, набряком повік, почервонінням кон’юнктиви (слизової оболонки ока).
Коли набряк слизових оболонок поширюється на нижні відділи дихальної системи, то в людини виникає кашель, задишка, відчуття стискання в грудях. Причиною всіх цих симптомів є алергічне запалення.
Також сезонна алергія проявляється різноманітними висипаннями – дрібноточковими, кропив’янкою, лущенням та сухістю шкіри.
Із переліченими симптомами, наголошує алерголог, слід звернутися до лікаря. Найперше – до сімейного, щоби виключити ГРВІ.
Як виявити причину алергії?
Діагностикою алергії повинен займатися спеціаліст – алерголог. При діагностиці застосовують комплексний підхід, розповідає Ірена Попадинець. Алерголог обстежує пацієнта і визначає причинний алерген, щоби в подальшому мінімізувати контакт із ним.
“Починаємо з ретельного анамнезу – це найважливіше, – акцентує лікарка. – Дізнаємося у пацієнта, коли і де саме виникають симптоми, наскільки часто, як довго тривають. Це дозволяє звузити коло обстежень. Наприклад, людина каже, що з березня до квітня дуже зле почувається, а в травні їй вже краще, – припускаємо, що алергенами можуть бути дерева, і призначаємо уточнювальні методи діагностики”.
Є специфічні методи обстеження, які дають змогу визначити, на що саме алергія.
Шкірні прик-тести або алергопроби. Краплю розчину, що містить алерген, наносять на шкіру передпліччя. Також є аналізи крові – специфічні алергопанелі з 20-30 алергенів, які чітко показують, чи є сенсибілізація (підвищена чутливість) до тих чи інших алергенів. “В період активних симптомів, тобто загострення, шкірні тести проводити не можна. Альтернативою є визначення алергену за допомогою аналізу крові – алергопанелі, або ж молекулярна алергодіагностика”, – пояснює Ірена Попадинець.
Молекулярна алергодіагностика дає найбільше інформації про алергію. З її допомогою можна з’ясувати, що є причиною сезонної алергії, – визначити один алерген, два або набагато більше. Цей метод включає більшість відомих та найважливіших пилкових, тваринних, харчових, побутових алергенів.
“Якщо людина спостерігає, що з роками її стан погіршується, а період чхання-кашлю тощо стає тривалішим, варто зробити молекулярну алергодіагностику. Може бути, що до одного-двох початкових алергенів за цей час додалися інші. Якщо спочатку алергеном був пилок дерев, з роками може додатися, наприклад, пилок трав чи бур’янів, – пояснює Ірена Попадинець. – Якщо не лікувати алергію, то вона може перерости в бронхіальну астму, а це вже набагато важче захворювання. Бажано вчасно звертатися до спеціаліста, щоби попередити погіршення самопочуття й майбутні ускладнення”.
Алерголог наголошує, що супутні захворювання, – як-от щитовидної залози, жіночих статевих органів, кишково-шлункового тракту, бронхо-легеневої системи, – можуть ускладнювати перебіг сезонної алергії.
Два методи лікування алергії
Є два методи лікування сезонної алергії. Перший – симптоматичний. У період гострих симптомів пацієнт звертається до лікаря і той допомагає знімати симптоми захворювання.
Другий шлях лікування – це алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), або ж гіпосенсибілізація. Це лікування алергії за допомогою зниження реакції імунітету на речовини, які викликають алергію. Простіше кажучи, відбувається звикання імунної системи до алергену, і вона перестає гостро реагувати на нього. АСІТ з позиції доказової медицини є найефективнішим методом лікування алергії у пацієнтів з алергічним ринітом та кон’юнктивітом, легкою бронхіальною астмою.
Таке лікування – тривале, розпочинати його можна, коли закінчується сезон пилкування рослин, тобто вже восени. “На сьогодні це єдиний метод, який дозволяє у 80-90% вилікувати алергію. В одних випадках алергія зникає, в інших істотно зменшуються її симптоми. Як відреагує організм, залежить від вихідного стану пацієнта. Гарантовано можна досягти тривалої ремісії – відсутності симптомів на дуже довгий час”, – додає лікарка.
Профілактика, або Як контролювати сезонну алергію
Основа профілактики алергії – припинення контакту з алергеном. Якщо таке неможливо, потрібно хоча б мінімізувати час контакту. Допомагає в цьому алергопрогноз, який передбачає, наскільки високою буде концентрація того чи іншого пилку у повітрі. Відповідно можна передбачити “небезпечні” періоди. Алергопрогноз складається на короткий термін: тиждень – 10 днів.
“Кажу своїм пацієнтам так: у вас діагностували алергію на тимофіївку, дивіться алергопрогноз і починайте приймати ліки завчасно до періоду її цвітіння, а також уникайте місць з найбільшою концентрацією пилку. Відповідно зможете хоч трохи полегшити симптоми”, – ілюструє лікарка.
Алерголог рекомендує при сезонній алергії прості речі, які працюють:
- у період пилкування намагатися менше перебувати на природі;
- вдома зачиняти вікна, особливо у вітряну погоду;
- часто робити вологе прибирання;
- застосовувати очищувачі повітря;
- одяг, постіль, побутові речі краще не сушити на вулиці, тому що на них осідає пилок;
- прийшовши додому, слід відразу переодягнутися та відкласти одяг,
- вмити обличчя, прийняти душ;
- якщо є можливість, то можна змінити місце перебування. Наприклад, тимчасово виїхати з села в місто, перебратися в інший регіон.
Ірена Попадинець зауважує, що лікар обов’язково уточнює у пацієнта із сезонною алергією його меню. “Є нюанс, про який слід пам’ятати, – перехресна реактивність”, – акцентує алерголог.
Перехресна реактивність, або перехресна алергія — реакція організму на подібні за будовою молекули алергенів, як є в різних органічних продуктах. Хворі на алергію до пилків рослин часто мають перехресну реакцію на продукти харчування. В основному це також рослинні продукти – овочі, фрукти або злаки.
“Молекула алергену берези дуже схожа з молекулою алергену яблука. Тож людина, яка має алергію на пилок берези, може мати перехресну алергію на яблука, – пояснює лікарка. – У цьому випадку також слід уникати ківі, персиків, моркви, тому що від вживання цих продуктів може розвинутись синдром оральної алергії – набряк губ та язика, затерпання, поколювання. Людям із алергією на амброзію, до прикладу, краще уникати арахісу, грецьких горіхів, редьки, насіння соняшника, особливо в період гострих симптомів”.
Інформація про перехресні алергени також є у відкритому доступі. Її уточнюють у лікуючого алерголога.
“Щоби повноцінно жити і добре почуватися, треба знати свою сезонну алергію і тримати її під контролем“, – підсумовує Ірена Попадинець.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Читайте також:
- Лапароскопія в 3D проекції: як у “Мед-Атланті” оперують органи черевної порожнини
- Лазер рятує вени: що таке варикоз ніг і як його лікують
- Системний червоний вовчак: як розпізнати хворобу і навчитися з нею жити
- Збережене життя: онкогінеколог Степан Долик розповідає, як не допустити передраку і раку шийки матки
- Чому болять суглоби: як ін’єкції гіалуронової кислоти зупиняють остеоартроз
- Рак молочної залози: чому потрібно звернутися до мамолога, поки нічого не турбує
- Радість народити не має віку: що треба знати майбутнім мамам в 40+
