субота, 17 листопада

Станиславівські оголошення: рекорди давнього міста

Станиславів початку ХХ ст. міг похвалитися багатьма рекордами, зокрема преса називала його найздоровішим і найдорожчим містом Галичини.
На початку ХХ ст. Станиславів був найздоровішим і найдорожчим містом Галичини. На початку ХХ ст. Станиславів був найздоровішим і найдорожчим містом Галичини.

"Станиславів належить до найздоровіших міст не лише Галичини, а й інших регіонів", – читаємо статистичні дані захворюваності й смертності за 1903 р. За своїми показниками здоров’я населення й низької смертності Станиславів випереджав такі міста як Львів, Краків, Перемишль, Жешув, Тернопіль. Так, у 1903 р. в місті померла 3791 особа, а народилося 6058 дітей. Проте якщо наші сучасники найбільше помирають від захворювань системи кровообігу (наприклад, інфаркту) та злоякісних новоутворень, то сто років тому справжнім бичем були черевний тиф, туберкульоз, холера, скарлатина, дифтерія. Загалом у 1903 р. від туберкульозу померло 499 осіб, 454 померли від гострих форм заразних хвороб, 337 осіб – від запалення легень.

Що стосується дорожнечі, то вона частково пояснювалася загальною економічною та податковою політикою Австро-Угорщини, до якої тоді належав Станиславів. Держава всіляко захищала права вітчизняних виробників і встановлювала високі ввізні мита на пшеницю, худобу, м'ясо та іншу продукцію. Крім того, овочі, молочні продукти та іншу сільськогосподарську продукцію до міста поставляли в основному лише жителі навколишніх сіл, які не могли повністю забезпечити потреби міста, що динамічно зростало.

В тодішньому Станиславові не було жодного великого магазину, де продавалися б овочі, рідко в яких крамницях можна було придбати свіжу молочну продукцію, тож практично не було конкуренції ринкові. Така обмежена пропозиція при постійному зростанні попиту сприяла ще більшому подорожчанню.

Станом на 1910 р. найстарішим мешканцем Станиславова був Томаш Індра, якому на той час виповнилося 96 років. У своєму поважному віці пан Індра ще навіть інколи колов дрова. Він мешкав по вул. Заболотівській (тепер вул. Василіянок) разом з донькою, бо вже давно був удівцем. За молодих літ він заробляв собі на життя малярними роботами, але ця шкідлива професія зовсім не вплинула на його здоров’я. В грудні 1912 р. найстаріший мешканець міста помер у віці 97 років. Як повідомляла газета "Кур’єр станиславівський" від 22 грудня 1912 р., причиною смерті були радше не хвороби, а велика туга за донькою, яка незадовго до того передчасно померла.

Оголошення про смерть Томаша Індри.

В серпні 1905 р. в Станиславові помер найстаріший священик Галичини – 97-річний Василь Камінський, який на ниві служіння Богові пропрацював 72 роки.

В монографії краєзнавця М. Головатого знаходимо цікаву інформацію про найстарішого нареченого Станиславова. В 1935 р. мешканець Гірки Мордхе Ціттер одружився вшосте. На той час "молодому" виповнилося 108 років, а його обраниці – 75. Найстаршому синові нареченого на той час було вже 78 років.

Певні рекорди були й у станиславівській міській раді. Станом на травень 1904 р. найстарішим депутатом міста був відомий банкір Касель Кіслер, якому на той час виповнився 71 рік. Своє крісло у міській раді пан Кіслер займав ще з 1867 р. Наймолодшим депутатом був відомий у місті адвокат і поет Леон Бораль, якому на той час було 30 років.

Газета "Євангельський общинний листок" повідомляє про наймолодшого вихованця благодійних закладів Теодора Цьоклера – духовного лідера місцевої німецької громади. В червні 1909 р. до сиротинця поступив дев’ятимісячний хлопчик Якуб К. Дитина походила з дуже убогої родини і утримувалась у жахливих умовах. Вихователька хлопчачого відділення була надто завантажена, тому він мусив стати єдиним хлопчиком серед дівчат, бо його помістили у дівчаче відділення. Аж до зими хлопчик важко хворів – далися взнаки випробування і голод, які він встиг пережити за своє коротке життя. Але на весну почав одужувати на велику радість виховательок.

В 1909 р. місцева преса надрукувала цікавий матеріал про найвищі точки тодішнього Станиславова. "Наше місто розташоване на рівнині й не має значних підйомів чи спадів, його вулиці є рівними, – говорилося в замітці. – Незважаючи на це, рівні розташування деяких частин міста відрізняються. Найвище розташована вул. Ґолуховського біля кінця міського парку (тепер вул. Чорновола, – авт.). Вона знаходиться на висоті 266 м над рівнем моря. Цей рівень поступово знижується у напрямку до Бистриці, а дерев’яний міст лежить на 21 м нижче, тобто на 245 м над рівнем моря".

Вул. Голуховського (тепер вул. Чорновола).

Далі наводилися рівні розташування найважливіших локацій: міський християнський цвинтар (тепер Меморіальний сквер) – 261 м над рівнем моря, латинська колегіата (тепер Художній музей) – 255 м, вокзал – 252 м, вул. Бельведерська – 250 м. Найвищими точками міста були вул. Ґолуховського, Зосина Воля (тепер вул. Коновальця), християнський цвинтар і єврейське кладовище (тепер на цьому місці кінотеатр "Космос"), а також міський шпиталь (центральний корпус міської лікарні по вул. Мазепи). Цікаво, чи є ці локації найвищими точками міста і в наш час?

Олена БУЧИК

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області! 

КОМЕНТУВАТИ