п'ятниця, 21 вересня

Станиславівські оголошення: візити високих гостей до старого міста

Сучасні іванофранківці сприймають візити різних високих чиновників досить прохолодно. Зовсім іншим було ставлення до цих гостей у минулому, адже такі візити переважно приносили місту немалу користь. Тож не дивно, що вони викликали у мешканців велике пожвавлення й ентузіазм.
Маршалок (спікер) Галицького сейму граф Станіслав Бадені. Маршалок (спікер) Галицького сейму граф Станіслав Бадені.

Як повідомляє преса, великий ажіотаж панував у місті 15 вересня 1880 р., коли в Станиславові проїздом був цісар Франц-Йозеф. З половини сьомої ранку, незважаючи на погану погоду і дощ, незліченні юрби людей прибули з міста й околиць і розмістились навколо вокзалу. Перон був устелений килимами і прикрашений екзотичними квітами з місцевої оранжереї. Газета "Хроніка" в одному з номерів повідомила, що цісар прибув до Станиславова о 7.35 ранку й відбув о 7.42. За цей короткий час він устиг поспілкуватися з міським керівництвом і представниками громади.

В липні 1904 р. до Станиславова прибув ще один представник австрійського імператорського дому – ерцгерцог Райнер Фердинанд. Він був відомим покровителем наук і мистецтва, а також верховним командувачем австрійського ландверу (крайової оборони). Як повідомляє газета "Кур’єр станиславівський" від 10 липня 1904 р., ерцгерцог прибув на два дні, щоб провести інспекцію місцевого полку. Він відвідав військові навчання й милостиво висловив своє задоволення підготовкою воїнів. На честь ерцгерцога офіцери також дали урочистий обід.

Повідомлення про візит ерцгерцога Райнера Фердинанда.

У вересні того ж року відбувся ще один високий візит – наше місто відвідав прем’єр-міністр Австро-Угорщини Ернест фон Кьорбер. З вокзалу він вирушив до будинку староства, де обговорив з міським керівництвом найважливіші проблеми міста й регіону.

Прем'єр-мінстр Ернест фон Кьорбер.

В ході зустрічей і аудієнцій високий гість прийняв делегацію української громади міста на чолі з відомим лікарем Яновичем, депутатом Гуриком і священиком Баришем. Делегація внесла петицію про відкриття української гімназії в Станиславові. Протягом свого двогодинного перебування в місті прем’єр-міністр поставив своєрідний рекорд – дав аж 27(!) аудієнцій.

Кілька разів наше місто відвідав маршалок (спікер) Галицького сейму – граф Станіслав Бадені. Зокрема, він узяв участь у церемонії освячення нової будівлі Повітової ради (тепер площа Міцкевича, 4), яке відбулося 22 вересня 1897 р. Під час церемонії співав хор, що складався з вихованців місцевої української бурси. Один з юних хористів, Пачовський, мав такий гарний тенор, що викликав загальний захват, і крайовий маршалок навіть захотів з ним познайомитися.

Граф Станіслав Бадені.

Згодом високий гість виголосив промову й зауважив, що новий будинок Повітової ради мусить служити школою для молодшого покоління чиновників, під його дахом ніколи не може бути місця для міжнаціональних суперечок, а панувати тут повинні лад і порядок. Потім Бадені зустрівся з бургомістром та іншими міськими посадовцями і відбув на бенкет у залі "Сокола" (тепер площа Міцкевича, 2). Ввечері маршалок повернувся до Львова.

Неоднозначну реакцію викликав візит до Станиславова Конрада фон Гетцендорфа – фельдмаршала й начальника генерального штабу австро-угорських військ. Він приїхав у червні 1913 р. й зупинився в готелі "Центральному" (тепер вул. Січових Стрільців, 4). Про мету приїзду пресі не повідомили, і взагалі приїзд фельдмаршала був оповитий таємницею. Незважаючи на це, якийсь меткий журналіст сфотографував високого гостя, коли він виходив з готелю.

Фельдмаршал Гетцендорф виходить з готелю Центрального.

А от ще один високий візит до нашого краю мало не закінчився трагедією. В жовтні 1900 р. в Станиславові проїздом був ерцгерцог Отто Франц Йозеф Австрійський, молодший брат наступника трону Франца Фердинанда, чия загибель від замаху стала приводом для Першої світової війни. Ерцгерцог Отто поспішав до околиць Надвірної на полювання. Полювати у великому товаристві він не любив, тож узяв із собою лише одного єгера.

Ерцгерцог Отто.

Полювання проходило цілком успішно, аж тут назустріч ерцгерцогу вийшов ведмідь. Мисливець не розгубився й вистрілив звіру в груди, але не вбив його, а лише поранив. Розлючений ведмідь рушив на ерцгерцога, а той виявив, що набоїв у нього більше немає. Здавалося, вже ніщо не могло врятувати мисливця, аж тут вчасно нагодився єгер, який його супроводжував, і прицільним пострілом звалив звіра на землю. Тож усе закінчилося благополучно для всіх, крім ведмедя.

Олена БУЧИК

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

КОМЕНТУВАТИ