Виробництво Михайло та Ганна Степнови назвали на честь доньки – «Жужик». Так її ніжно кличуть батьки. Власну справу розпочали у Миколаєві ще у 2020 році, але повномасштабне російське вторгнення змусило сім’ю шукати новий дім – його знайшли в Івано-Франківську, пише КУРС з посиланням на Репортер.
Михайло Степнов – учитель фізики. Після закінчення університету, в 2016 році, вирішив піти в АТО, бо відчував патріотичний обов’язок. До 2020 прослужив у військовій частині. “Я про це згадую нечасто, бо це не порівняти з тим, що зараз переживають наші військові”, – каже чоловік.
Після завершення служби Михайло Степнов повернувся до улюбленої справи – у школу. Крім того, доводилося таксувати, щоб заробити на життя. Дружина Михайла Ганна Степнова працювала швачкою як наймана працівниця. Але водночас шила одяг на замовлення знайомих. Подумали: а чому не заробляти на себе? Почали відшивати дитячі вігвами. Кроїли просто на килимі в одній із вільних кімнат в орендованій квартирі. Стартовий капітал бізнесу був 500 доларів.
Кількість замовлень почала зростати, тож Степнови задумались над розширенням. Знайшли у Миколаєві приміщення під виробництво, найняли більше працівників, купили нове обладнання.
З початком повномасштабного вторгнення у Миколаєві бізнес не припинили. Кажуть: самі здивувалися, коли вже через кілька тижнів повномасштабної війни пішли нові замовлення. Спочатку працювали дистанційно, потім повернулися в місто – у Миколаєві живуть батьки. Але постало питання, де жити, бо з дитиною в Миколаєві небезпечно.
Почали шукати місто і для нового дому, і для виробництва. Зупинилися на Франківську.
На новому місці продукція від «Жужика» успішно знаходить покупців. Приміщення для майстерні світле і просторе, працювати комфортно. Все ж є проблеми з персоналом, наприклад зараз відкрита вакансія закрійниці. Зараз у майстерні в Івано-Франківську працює троє людей, а ще двоє швей працюють з Миколаєва і надсилають готову роботу поштою.
Подружжю вдалося отримати грант «єРобота» для учасників бойових дій – 250 тис. грн. За його допомогою вдалося закупити нове краще обладнання для роботи. Для цього потрібно було скласти бізнес-план і вказати, скільки робочих місць вийде створити з нового бізнесу.
“Ми подалися на грант, з нами відразу зв’язався центр зайнятості, нам дуже допомагали, – каже Михайло Степнов. – Спершу заявку повернули, вказали, які помилки треба виправити, ми це зробили, подалися знову й отримали схвалення. Мені подобається Франківськ, бо тут приємно працювати підприємцю. Минулого тижня я також отримав 100 тис. грн гранту на створення нашого сайту. І влада, і люди тут відкриті, це дуже приємно”.
Основна продукція «Жужика» – дитячі вігвами, а також іграшки, кошики для іграшок. А ще – дитячі піжами, муслінові костюмчики на літо. Замовити товар можна на сторінці Instagram, в інтернет-магазинах «Розетка» і «Пром», а також у деяких магазинах іграшок у Франківську, але там – з націнкою.
Донька – наша головна директорка. Ми їй показуємо всі нові вироби, вона дає нам поради щодо іграшок, а якщо не показали, обурюється, – посміхається Ганна. – Назва нашого бренду – «Жужик» – це так ми ласкаво кличемо доньку, ще з її трьох місяців. Особливої участі в роботі вона не бере. Але недавно вперше попросилася сісти за машинку.
Крім бізнесу, Михайло Степнов викладає фізику в ліцеї № 21. Каже – намагається викладати на совість. “Школа мала цього року п’ять призових місць – усі, хто поїхав на олімпіаду, отримав відзнаку. Діти беруть участь у конкурсах. Бо наступне покоління – це майбутнє нашої нації”, – говорить Михайло.
У майбутньому, як тільки вдасться залучити достатньо працівників, планують розвивати бренд. Поки вдається зробити в середньому 500 відправлень на місяць, але все ж завантаженість залежить від сезонності. Зараз на сторінці магазину в Instagram – понад 21 тисяча підписників, і це число постійно зростає.
Читайте: Бачити можливості: як підприємиця з Краматорська відкрила на Прикарпатті два дитсадки і школу.
