20 листопада Івано-Франківський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу громадської організації «Мультимедійна лабораторія» у справі щодо відновлення історичного вигляду колишнього готелю «Дністер» на вулиці Січових Стрільців, 12. Суд змінив мотивувальну частину рішення першої інстанції, але залишив без змін резолютивну, тобто відмова у задоволенні позову залишається чинною і власницю готелю не зобов’язали відновити історичний вигляд будівлі, пише КУРС із зали суду.

Під час засідання суд дослідив облікову документацію на пам’ятку архітектури, яку раніше витребував в управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА.
Представники управління на засідання не з’явилися, однак надали оригінали документів та письмові пояснення. У них зазначили, що облікової документації на будівлю не було навіть на момент надання їй статусу пам’ятки архітектури місцевого значення. Її вперше виготовили у квітні 2026 року перед укладенням нового охоронного договору з власницею будівлі.
Суд оглянув облікову картку пам’ятки, плани будівлі, історичну довідку та архівні фотографії, на яких зафіксовано вигляд готелю в різні періоди. Зокрема, серед матеріалів були світлини початку XX століття та документи про архітектурні особливості будівлі.
Представник позивача, адвокат Микола Єрема, наголосив, що відсутність облікової документації до 2026 року не означає, що під час перебудови готелю не було порушень. За його словами, історичний вигляд будівлі підтверджують інші документи, зокрема технічний паспорт 2004 року, інвентаризаційна справа БТІ за 1967 рік, проєкт реставрації та архівні фотографії.
Єрема зазначив, що раніше колонада готелю була відкритою, годинникова вежа не мала тераси, а будівля налічувала п’ять поверхів. Після реконструкції, за його словами, колонаду засклили, змінили вигляд вежі та добудували шостий поверх.
Адвокат також розкритикував роботу управління культури ОДА, яке, на його думку, не забезпечило належного збереження документації на пам’ятку. Він вважає, що діяльність управління може стати предметом окремої правової оцінки суду.
Представниця власниці готелю Лєвшакової, адвокатка Юлія Зварич, натомість наполягала, що до 2026 року автентичний вигляд будівлі не був належним чином документально зафіксований. Тому, на її переконання, неможливо достовірно встановити, які саме архітектурні елементи були автентичними та чи втратила їх будівля під час реконструкції.
Окремо Зварич заперечила вимогу відновити годинникову вежу до вигляду 2004 року. За її словами, на той час вежі начебто вже не існувало, а відновили її лише під час реставрації.
Після дослідження документів та заслуховування пояснень сторін суд завершив розгляд справи по суті й перейшов до судових дебатів.
Микола Єрема заявив, що суд першої інстанції не оцінив належним чином докази порушень законодавства про охорону культурної спадщини. На його думку, суд зосередився на наявності будівельних дозволів, не врахувавши, що роботи на пам’ятці архітектури потребують окремих погоджень органів охорони культурної спадщини.
Адвокат також розкритикував управління культури ОДА, яке, на його переконання, фактично підтримує позицію власниці готелю. Він припустив, що нову облікову документацію могли виготовити, аби узаконити вже проведену реконструкцію.
“Придбати історичну будівлю не означає придбати право переписати історію і змінити її на власний розсуд”, — наголосив Єрема.
Представник позивача попросив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Представник Міністерства культури зазначив, що охорона пам’яток місцевого значення належить до повноважень місцевої влади. Водночас міністерство поділяє занепокоєння громадськості та підтримує доводи позивача.
Представники Івано-Франківської міської ради та департаменту також підтримали вимоги громадської організації. Вони наголосили, що надані суду документи не підтверджують наявності необхідних дозволів на проведення робіт на пам’ятці архітектури.
Юлія Зварич у дебатах заявила, що її клієнтка дотрималася всіх вимог законодавства, виготовила необхідні документи та отримала дозволи. За її словами, законність реставрації підтверджують висновки експертів і рішення уповноважених органів, а позивач не надав належних доказів порушень.
Представниця відповідачки попросила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення.
Колегія суддів частково задовольнила апеляційну скаргу громадської організації «Мультимедійна лабораторія». Суд постановив змінити рішення Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2026 року, виклавши його мотивувальну частину в новій редакції. Водночас резолютивну частину рішення залишили без змін. Отже, вимоги громадської організації щодо відновлення історичного вигляду готелю залишилися незадоволеними.
Крім того, апеляційний суд повідомив, що постановить окрему ухвалу щодо порушення вимог законодавства органом охорони культурної спадщини. Її долучать до матеріалів справи.
Повний текст постанови суд має підготувати протягом десяти днів. Тоді стануть відомі мотиви, з яких апеляційний суд змінив рішення першої інстанції.
Постанова набрала законної сили з дня ухвалення. Її можна оскаржити до Верховного Суду протягом 30 днів із дня складення повного тексту.
Як писав КУРС, ремонт готелю «Дністер» розпочався у 2017 році. Замість реставрації підприємець Мирослав Бойко добудував до готелю два поверхи, змінивши силует пам’ятки, замінив автентичну черепицю на даху бляхою, змінив колір будинку, а замість відтворення автентичної вежі встановив нову, не схожу на первісну ані за формою, ані за розміром. Бойко також зашив колонаду готелю склопакетами, в такий спосіб захопивши частину громадського простору вулиці.
Під тиском громади в середині квітня 2021 року дружина Бойка, офіційна власниця готелю “Дністер” Надія Лєвшакова, пообіцяла прибрати склопакети і звільнити колонаду. Проте Бойки свого слова досі так і не дотримали.