четвер, 20 вересня

Ваше житло у ваших руках: чому ОСББ – правильне рішення

В Україні понад 250 тисяч багатоповерхових будинків. 85 відсотків з них – старі й потребують капітального ремонту. Проте хто його має робити?

Переважно такі будинки обслуговують ЖЕКи чи подібні комунальні управителі. Тарифи щороку зростають, але в більшості багатоповерхівок навіть локального ремонту не роблять. Комунальники на звернення жителів часто обмежуються відписками, мовляв, на капітальні роботи грошей немає. То що ж робити мешканцям?

Можна звернутися до практики країн ЄС.

 

Досвід Євросоюзу

У Західній Європі схожих на ЖЕКи організацій просто немає. Всі комунальні послуги, а також продаж енергоносіїв – царина приватних компаній. Скажімо, одне підприємство вивозить сміття, інше – постачає електрику. І таких сервісних компаній чимало.

В умовах суворої конкуренції вони борються за споживачів. Часто влаштовують спеціальні акції, навіть розпродажі. Все як у супермаркеті. Приміром, можуть запропонувати значно нижчі ціни на опалення, якщо споживач лише обирає сервісну компанію. Щоб уникнути свавілля та монополій, фінансову діяльність кожного такого підприємства контролює держава.

Щодо аналогів наших ОСББ, вони є майже в кожній країні ЄС. До того ж у деяких, зокрема в Німеччині, після придбання нової квартири ви мусите долучитися до спілки мешканців багатоповерхового будинку. На загальних зборах власників такі об’єднання розв’язують питання ремонту будівлі, підтримання в належному стані комунальних систем.

Тобто жодних комунальних та й інших послуг, ще й за завищеними цінами, в Євросоюзі нав’язати не можуть. 

Такі сервіс та конкуренція для України, сподіваємося, – в найближчому майбутньому. Але вже нині власники квартир у багатоповерхівках можуть об’єднуватися і створювати ОСББ. Що це дає? Вони мають змогу вирішувати самі, на що витрачати гроші, робити ремонт тоді, коли це потрібно, облаштовувати на прибудинкових територіях дитячі майданчики, втілювати будь-які ідеї, за які проголосує громада.

 

На кого орієнтуватися

В Україні є приклади різних за рівнем ефективності ОСББ. Але рівнятися є на кого. Як створити успішне об’єднання співвласників багатоповерхових будинків, знають у Сумах. Мешканці будинку по вулиці Прокоф’єва, 25/2 близько 17 років тому створили ОСББ "Злагода".

"У нас шестипід’їздний будинок. Два під’їзди здали раніше, їх обслуговував ЖЕК. Решту чотири завершили пізніше. Щоб взяти і їх на баланс, ЖЕК офіційно вимагав внесок у 100 тисяч. Ми відмовилися платити такі великі гроші й вирішили створити об’єднання співвласників. І ось з 2000-го року працюємо як ОСББ", – згадує голова ОСББ "Злагода" Валентина Калюжна.

За 17 років мешканці "Злагоди" втілили в життя безліч проектів. Спочатку в будинку перекрили дах, що почав протікати. Потім відремонтували під’їзди. Тепер тут на кожному поверсі пластикові вікна й нове освітлення. Згодом взялися до прибудинкової території – встановили дитячий майданчик, облаштували паркінг для легкового автотранспорту.

Ініціатором більшості ідей є голова об’єднання Валентина Калюжна, проте узгоджують їх усі члени ОСББ на загальних зборах.

"Ми всі різні, але збираємося разом і завжди ухвалюємо однозначне рішення – чи то щодо ремонту, чи то з утеплення, чи стосовно лічильника", – переконує один з мешканців Віталій Сасін.

 

Що ж краще – ЖЕК чи ОСББ?

Усі 17 років, доки чотири під’їзди будинку на Прокоф’єва, 25/2 були під крилом ОСББ, решта два залишалися з ЖЕКом. Це унікальний випадок. Адже різницю між комунальним обслуговуванням та послугами, які надає об’єднання співвласників, можна було побачити на прикладі однієї багатоповерхівки. І ця різниця була разюча.

Поки чотири під’їзди процвітали, два перебували в ганебному стані. Тут протікав дах, стіни тріскалися й потребували негайного ремонту, вікна та двері під’їздів були зношені й не забезпечували термоізоляції.

Під'їзд в ОСББ

Так виглядав під'їзд в комунальній частині будинку

Мешканці жалілися на комунальників, неодноразово писали скарги, повідомляли про проблеми будинку, але допомоги від ЖЕКу так і не дочекалися. Їхні звернення просто ігнорували. Кажуть, за кілька років навіть локальних ремонтів ніхто не робив. Тож зрештою і перші два під’їзди в лютому 2017-го вирішили приєднатися до "Злагоди".

"Коли нас обслуговував ЖЕК, а це близько 28 років, ми регулярно просили відремонтувати під'їзди та дах, але жодного рішення комунальники не ухвалили, нічого не було зроблено. Цього року ми відчули різницю між обслуговуванням ОСББ і ЖЕКу", – каже новий член ОСББ "Злагода" Микола Загородніков.

"Після того, як нас приєднали до ОСББ "Злагода", одразу почалася робота: поміняли вікна у під’їздах, поставили пластикові двері", – додає його сусід Микола Леоненко.

До того ж з’ясувалося, що комунальники за своє незадовільне обслуговування виставляли більший тариф, ніж об’єднання співвласників. Тобто жителі перших двох під’їздів після переходу до ОСББ отримали не лише якісний сервіс, а й відчутну економію.

"Якщо ми раніше платили за квадратний метр 2,68 грн, то нині – лише 2 грн. А різниця між ЖЕКом та ОСББ відчутна. В ОСББ нам значно комфортніше", – радіє новий член ОСББ Тамара Лавриненко.

 

Енергоефективність – шлях до комфорту та економії

Лише ремонтом в ОСББ "Злагода" вирішили не обмежуватися. Голова об’єднання Валентина Калюжна має амбітний план – перетворити свою багатоповерхівку на справжній енергоефективний будинок.

Почалося все в 2015-му. Тоді вона потрапила на семінар голів ОСББ в Луцьку. Там обговорювали проекти, пов’язані з енергозбереженням. Розглядали нові тенденції та досвід таких технологій в країнах ЄС. Валентина Данилівна загорілася цією ідеєю. Після повернення до Сум одразу скликала загальні збори й розповіла мешканцям про можливі переваги. Члени об’єднання погодилися та почали думати, де знайти кошти на реалізацію такого масштабного проекту. Разом вирішили взяти позику.

"Перший кредит ми взяли на 104 тисячі. Це була позика з енергоефективності. Ми замінили труби гарячого водопостачання і утеплили тепломережі", – згадує Валентина Калюжна.

Голова ОСББ Валентина Калюжна

Та навіть після такої реконструкції взимку в квартирах не було тепло. З’ясувалося, що проблема серйозніша: через недосконалість місцевої мережі тепло нерівномірно розподілялося між будинками. Та ще й багатоповерхівка на Прокоф’єва, 25/2 виявилася останньою в ланцюгу теплопостачання. Тобто тепло до будинку просто не доходило.

"Тепла в батареях не було. Температура взимку не перевищувала 16-18 градусів. На загальних зборах мешканців ухвалили рішення: створити один теплопункт, щоб не втрачати тепло", – пояснює член ОСББ Едуард Будяк.

Але окремий теплопункт коштував дорого. Грошей на нього ОСББ не мало. Вирішили звернутися до міськради. На щастя, місцева влада Сум 2016-го запровадила так звану програму "70/30" для фінансування подібних проектів. За її умовами, громада має подати свою проектну заявку, а якщо її ухвалять – взяти позику на реалізацію. 70 відсотків кредиту відшкодовує місто, і лише 30 лягає на плечі мешканців.

"Злагода" була піонером цього проекту. Після розгляду заявки місцева влада вирішила задовольнити її частково – виділили 478 тис. грн. Цих коштів ОСББ вистачило на зведення окремого теплового пункту.

Наразі триває тестовий режим. Мешканці перевіряють, яке навантаження на нове обладнання буде оптимальним. Але вже є втішні результати. Температура в квартирах підвищилася до 23 градусів, люди чекають на істотну економію коштів за опалення.

"Найближчим часом усе це завершиться й матимемо економію тепла до 20-30 відсотків. Принаймні так обіцяє нам проектна документація", – хвалиться голова ОСББ Валентина Калюжна.

Наступний етап – утеплення всього фасаду будинку. Кошти на це також частково виділить місцева влада за програмою "70/30". Проте Валентина Калюжна має ще одну мрію – перейти на зелену енергетику, яку активно запроваджують у Євросоюзі. Голова ОСББ хоче поставити сонячні батареї. Звісно, якщо знайде підтримку серед членів об’єднання.

 

ОСББ в кожен будинок

То що ж краще – ЖЕКи чи ОСББ? Мешканці будинку на Прокоф’єва, 25/2 знають відповідь, бо мали змогу порівняти ефективність обох форм господарювання. Вони свій вибір зробили. Радять створювати ОСББ. Адже власники житла можуть самі ефективно розв’язувати питання розподілу коштів, здійснення ремонту, створення умов для комфортного життя. Саме так це вже давно працює в розвинених країнах Євросоюзу.


Матеріал підготовлено в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

КОМЕНТУВАТИ