Станиславівські оголошення про салонних ляльок і перших бізнес-леді міста
вівторок, 14 серпня

Станиславівські оголошення: про "салонних ляльок" і перших бізнес-леді міста

В ХІХ ст. жінки здебільшого жили на утриманні своїх чоловіків чи батьків і не мали професій. Особливо це стосувалося представниць вищого суспільства. Заможні дами вели світський спосіб життя, за що їх називали "салонними ляльками". Але вже на початку ХХ ст. в нашому краї з’являються перші кар’єристки і підприємливі дами.
На початку ХХ ст. в Галичині з На початку ХХ ст. в Галичині з'являлися пані урядники.

В ХІХ ст. єдиною кар’єрою, яку могла зробити жінка, було вдале одруження. Проте якщо чоловік не нагромадив за життя достатньо фінансів чи маєтків, становище вдови після його смерті було плачевним. Далеко не всі могли розраховувати на допомогу рідних. В крамничках єврейських скупників нерідко можна було спостерігати таку сцену: жінка в жалобній сукні вдови за безцінь продає фамільну порцеляну чи інші цінні речі, щоб отримати хоч якісь гроші. Не маючи освіти і професії, жінки самотужки не могли заробити собі на життя, деякі з них ставали утриманками багатих одружених чоловіків, не гребували навіть проституцією, але не відкритою, "вуличною", а завуальованою, "домашньою".

В романтичній літературі ХІХ ст. поставали ідеальні жіночі образи, подібні до ангелів і богинь. Щоб наблизитись до цих ідеалів, жінки з вищих сфер уникали фізичної праці. Правдиві дами могли як максимум грати на фортепіано, читати книги, писати листи, збирати квіти чи малювати.

В ХІХ ст. жінки були салонними ляльками.

В ХІХ ст. жінки були салонними ляльками.

На початку ХХ ст. "салонні ляльки" вийшли з моди, а чоловіки все більше цінували в жінках здоровий глузд, господарність і практичність. В Галичині почали з’являтися "пані-урядники". 

В лютому 1903 р. мешканка Калуша Леонтина Стиґлерова стала першою в Галичині жінкою, призначеною ґмінним урядником і міським касиром. В 1904 р. пошту в Княгинин-Колонії очолила панна Марія Якубшувна, яка керувала всіма адміністративними справами місцевого відділення. В листопаді 1912 р. в Станиславові відбулися збори банківських службовців. Серед учасників зібрання фігурували й жінки-службовці: панна Фраєрувна, працівниця Банку депозитового і панна Фуксувна, що представляла міську Касу ощадності.

Судячи з повідомлень у пресі, в тодішньому Станиславові було немало ділових жінок, щоправда, багато з них успадкували бізнес від батька чи померлого чоловіка.

Так, газета "Кур’єр станиславівський" від 5 серпня 1906 р. опублікувала рекламу фотосалону "Емілія", що знаходився по вул. Третього Мая, 3 (тепер вул. Грушевського). Як бачимо з оголошення, власниця салону, пані Емілія Обст, викупила бізнес у попереднього власника – Леона Розенрауха, який переїхав до Чернівців. Завбачлива власниця зберегла всі наявні кліше фотографій, тож клієнти, які вже робили фото в цьому ательє, могли замовляти їх повторно. Пані Обст повідомляла також, що фотоательє виконує всі замовлення згідно з найновішими вимогами й за доступними цінами.

Відомими діловими дамами Станиславова були Фанні Він, власниця фабрики мила, і пані Ґраубарт, яка володіла великим складом хутрових виробів і шикарною крамницею в пасажі Гартенберґів. В 1909 р. в місті діяли курси стенографії та друкування на машинці, на які приймали "панянок з найкращих сімей". Власниця цих курсів, щоб підкреслити свою бездоганну репутацію, повідомляла, що вона внучка радника станиславівського суду. Багато в місті було й власниць кравецьких ательє, в яких, як правило, не бракувало клієнток. Так, у Станиславові по вул. Собєського, 52 (тепер вул. Січових Стрільців) працювало ательє "Стефанія", власниця якого набувала кравецької майстерності у Відні й у Львові.

На жаль, були й пані, які розуміли підприємливість хибно і порушували закон. В липні 1933 р. Станиславів сколихнула сенсаційна новина. В помешканні дружини шофера Броніслави Михалевської по вул. Ґолуховського, 34 (тепер вул. Чорновола) поліція зовсім випадково викрила таємний будинок розпусти, на чолі якого стояла… дружина директора однієї з місцевих шкіл. Та пані спочатку сама підробляла проституцією, а потім перейшла до масштабнішого "бізнесу" й стала керувати борделем. Своїм працівницям вона платила мінімальні гонорари, а решту грошей загрібала для себе і своєї спільниці, пані Михалевської. Обох власниць "пансіону" було заарештовано, а сам будинок поліція опечатала.

Михалевська Броніслава

Броніслава Михалевська.

Серед підприємливих дам Станиславова були й дуже побожні жінки і справжні щасливиці. Преса повідомляє, що власниця популярного салону мод "Вера" в 1907 р. пожертвувала коштовний декор і квіти для костелу по вул. Ґіллера (тепер вул. Гординського). А в лютому 1904 р. власниця одного з місцевих пансіонатів пані Сюзанна Грусевич виграла в лотерею величезну суму – 40 тис. корон. Однак у своїй більшості ділові жінки Станиславова не сподівалися на подарунки долі, бо добре розуміли: успіх приходить лише до тих, хто йде йому назустріч.

Олена БУЧИК

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

КОМЕНТУВАТИ