Нежить, або риніт, – це реакція організму на різноманітні патогенні речовини, коли слизова носа набрякає і не пускає їх углиб. Алергічний нежить – запальна реакція на речовини довкілля, які для здорових людей не є небезпечними. Як виникає алергічний риніт, чому важливо не сплутати його з ГРВІ та чому не можна тривало “носити” хворобу, читачам КУРСу пояснює отоларингологиня Наталія Волошкевич з клініки “Мед-Атлант“.
Коли тече з носа
Алергічний риніт, на відміну від полінозів, може тривати увесь рік. Полінози – це сезонні алергічні захворювання, що їх викликає пилок рослин – трав, квітів, дерев. Серед цілорічних, або персистуючих (хронічних), алергій найбільш поширений алергічний риніт. Запалення слизової оболонки носа та очей викликають домашній пил, шерсть домашніх тварин, продукти харчування. Іноді тютюновий дим, мийні засоби, цвіль. Алергічний нежить провокує постійний контакт із алергеном, і найчастіше це побутові подразники.
“Алергічний риніт – це надмірна реакція імунної системи на подразник. Імунна система людини сприймає звичайну річ, як-от шерсть кота або пилюку в квартирі, як загрозу – і розвивається запальна реакція”, – пояснює Наталія Волошкевич.
Зазвичай алергічний риніт починається із багаторазового чхання та ринореї – коли тече з носа. Також буває сльозотеча. Це основні симптоми, які повинні насторожити, зазначає лікарка. “Декотрі люди спостерігають, що перелічені симптоми виникають, наприклад, в якомусь конкретному приміщенні або при вживанні певних речовин. Якщо такі ситуації часто повторюються, то це сигнал, що потрібно звернутися до лікаря”, – наголошує отоларинголог.
Наталія Волошкевич акцентує, що сама лише закладеність носа не є безпосереднім маркером алергічного риніту – таке буває і при ГРВІ. “В холодний період року на алергію часто накладаються простудні захворювання. Без допомоги фахівця людині складно відрізнити одне від другого – алергічні захворювання від простудних”, – з досвіду знає лікарка.
Отоларинголог підкреслює, що люди, які мають алергічний риніт, зазвичай важче переносять застуди та частіше мають ускладнення – отити, синусити. Захворювання спричиняє зміни слизової – вона стає більш вразливою до вірусів. Плюс “хвора” імунна система.
Розмежувати алергію і ГРВІ принципово – захворювання по-різному лікуються. Для обох може бути характерний гострий початок. Однак алергічний риніт не дає температури та гнійних виділень з носа. Наталія Волошкевич категорична, що самостійно в домашніх умовах не слід ставити собі діагнози і тим більше братися за якесь лікування. Після таких спроб пацієнти приходять до лікаря у більш важкому стані.
Дві помилки пацієнтів
Перша самодопомога при виникненні симптомів алергічного нежитю – уникнути дії алергену, зазначає Наталія Волошкевич. Якщо така реакція розвивається в якомусь приміщенні, треба вийти з того приміщення і промити ніс та очі чистою водою.
Лікарка наголошує на двох найбільш поширених помилках пацієнтів при алергічному риніті. Частина людей одразу хапає антибіотики і починає їх пити. “Це найбільш поширена помилка, – зазначає Наталія Волошкевич. – Антибіотиками лікуємо тільки бактеріальні інфекції. Навіть не вірусні. Алергічні захворювання антибіотиками не лікують тому, що природа цього захворювання інша”.
Ще одна розповсюджена помилка – довго “носити” захворювання без відповідного лікування. Отоларинголог пояснює, що деколи симптоми алергічного риніту не різко виражені і пацієнти вважають, що само мине. “Не варто “носити алергію”, тому що в носі можуть вирости поліпи. Розростання слизової від алергічних процесів набуває таких розмірів, що люди взагалі перестають дихати носом. Тоді вже потрібне оперативне лікування”, – описує лікарка.
Алергічні захворювання мають свої ускладнення. Не лікований або погано лікований алергічний риніт веде до захворювання вух, в подальшому може викликати бронхоспазм та бронхіальну астму. “Серед лікарів є таке твердження, що астма починається в носі”, – каже Наталія Волошкевич.
Без чарівної палички
При підозрі на алергічний риніт отоларинголог передусім проводить огляд носа. “Золотим стандартом діагностики є ендоскопія. Оптика дозволяє детально побачити всі структури носа і слизову, виявити патологічні зміни”, – пояснює Наталія Волошкевич. З допомогою медичних інструментів в ніздрі вводиться невелика камера, зображення звідти виводиться на екран. Процедура малоінвазивна і безболісна та надзвичайно інформативна.
“Оскільки алергічний риніт – поєднана патологія, то часто призначаю консультацію алерголога”, – зазначає отоларинголог. При алергічному нежиті у пацієнта лор-лікар та алерголог зазвичай працюють у парі. Це дозволяє комплексно оцінювати ситуацію і давати дієві призначення.
Визначити алергени, які провокують риніт, допоможе лабораторна діагностика. Найсучасніший метод – молекулярна алергодіагностика за аналізом крові. Має переваги в порівнянні з шкірними тестами, що раніше були основним методом діагностики алергічних захворювань. Вибір обстеження – за лікарем, на основі індивідуальних особливостей пацієнта.
Алергічний риніт лікують за протоколами, враховуючи вираженість симптомів та перебіг захворювання. “Це дуже індивідуально, тому що імунна система кожної людини відрізняється, і треба на це зважати”, – зауважує Наталія Волошкевич. Вона підкреслює, що зазвичай лікування починають з мінімального. Тобто із засобів, які вживають місцево: щоби пшикнути в ніс – і людині стало краще. Якщо це не працює, тоді додають пероральні засоби – таблетки. “Ну, і вже у зовсім критичних випадках – ін’єкції”, – каже лікарка.
Лікування алергічного нежитю, за її словами, залежить від готовності пацієнта виконувати лікарські рекомендації. “Чарівної палички немає – алергічний риніт швидко не минає. В більшості випадків це праця пацієнта за підтримки лікаря. Якщо робити все, що прописав лікар і так, як він приписав, то до тижня буде результат. І покращення буде стійким та тривалим”, – наголошує отоларинголог. Чи вдасться позбутися алергічного риніту, чи треба буде вчитися з ним жити, залежить від багатьох чинників. Насамперед від кількості виявлених алергенів і важкості проявів захворювання. “Якщо тест показує, приміром, 20 алергенів, то, звичайно, що з цим треба буде вчитися жити – завжди мати на увазі, що є от такі подразники, на які я реагую… Треба буде час від часу консультуватися з лікарем, підбирати лікування. Ми завжди стараємося підібрати мінімальну кількість препаратів, яка буде ефективною для кожного конкретного пацієнта”, – акцентує Наталія Волошкевич.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Онкологія у жінок: як запобігти раку статевих органів
- Трепан-біопсія пухлин грудних залоз: точна діагностика в Івано-Франківську
- Народити здорову дитину: головне про вагітність від акушера-гінеколога Мар’яни Петрини
- Без точки G: як досягти оргазму, пояснює лікарка-гінеколог Олександра Попович
- Кожна жінка проживає клімакс по-своєму: гінеколог Ірина Кишакевич про те, як не втратити форму і здоров’я
- Рак молочної залози: чому потрібно звернутися до мамолога, поки нічого не турбує
- Радість народити не має віку: що треба знати майбутнім мамам в 40+
Реклама