Вузлами називають пухлини у щитовидній залозі. Новоутворення бувають доброякісні і злоякісні. Розрізняють їх з допомогою ТАПБ – тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, або пункції. Наразі це єдиний підтверджений світовим досвідом метод визначення природи пухлин у цій залозі.
ТАПБ дає змогу встановити точний діагноз та призначити потрібне лікування, пояснює цитологиня Оксана Загарук з клініки Мед-Атлант. Лікарка розповіла читачам КУРСу, як відбувається біопсія та чому важливо не відкладати діагностику.
Причини виникнення вузлів у щитоподібній залозі
Вузли щитоподібної залози – це найбільш поширена патологія цього органа. Це гормонозалежні пухлини, і кожен вузол є потенційно небезпечним, зазначає Оксана Загарук.
Однією з причин утворення вузлів у залозі є дефіцит йоду. Прикарпаття – ендемічна зона, яка потерпає від природного йододефіциту.
Вузли у щитоподібній залозі також можуть з’являтися внаслідок гострого та хронічного стресу. Наприклад, коли людина переживає втрату близьких родичів. “Якщо вузли маленькі, то під впливом стресу вони можуть рости”, – зазначає лікарка. Тому при патологіях щитоподібної залози важливі регулярні обстеження, які дозволяють спостерігати вузли.
Оксана Загарук радить жінкам під час щорічного медогляду обов’язково робити УЗД щитоподібної залози та здавати гормони. “Кожна жінка, яка себе поважає, після 30 років має стежити за своїм здоров’ям”, – наголошує вона.
Потрібно розуміти, що зміни гормонального фону безпосередньо на новоутворення, тобто вузли у щитоподібній залозі, не вказують. “Навіть коли в залозі наявні карциноми, гормональний фон не змінюється”, – акцентує Оксана Загарук.
Як виявляють вузли в щитовидці?
Запідозрити чи виявити вузли у щитоподібній залозі можуть лікарі ендокринолог, мамолог та гінеколог. Ці спеціалісти і скеровують пацієнтів на УЗД. Лікарі ультразвукової діагностики роздивляються залозу, визначають, чи є в ній новоутворення, фіксують наявність вузлів, вказують на підозрілі.
“На сьогодні діагностують дуже велику кількість мікрокарцином у щитоподібній залозі – це вузлики величиною від 3 мм. Вони не проявляють себе симптомами”, – каже Оксана Загарук.
Ультразвукове дослідження є підставою скерувати пацієнта на консультацію до ендокринного хірурга та на ТАПБ.
ТАПБ – це золотий стандарт діагностики
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) – це найбільш точний діагностичний метод, який використовують при вузлах у щитоподібній залозі. Він дозволяє розпізнати доброякісні і злоякісні новоутворення на ранній стадії.
На сьогодні ТАПБ є золотим стандартом діагностики пухлин щитовидної залози. На УЗД чітко розрізнити новоутворення неможливо, це може зробити тільки лікар-цитолог на ТАПБ.
Суть діагностичного методу в отриманні клітин з підозрілого вузла і дослідження цих клітин під мікроскопом. З допомогою пункційної біопсії можна встановити 45 діагнозів і класифікувати вузли у щитоподібній залозі. Класифікація – єдина спільна світова мова медиків.
Точність у розрізненні пухлин та достовірність діагнозу залежать від досвіду цитолога. “Що більший досвід ТАПБ, що більше опрацьованих матеріалів, то більш правильна і надійна верифікація”, – зауважує цитологиня з 11-річним досвідом.
Оксана Загарук підкреслює: пацієнтам з вузлами у щитоподібній залозі не варто розпочинати лікування до верифікації утворень з допомогою ТАПБ.
Щоби пройти діагностику, слід звернутися на консультацію до ендокринного хірурга. Він працює в команді з лікарем УЗД і цитологом. Ендокринний хірург оцінить вузол і визначить, підлягає він пункційній біопсії чи не підлягає.
Як проводять пункційну біопсію?
У клініці “Мед-Атлант” ТАПБ використовують з діагностичною метою патологій щитоподібної залози з 2017 року.
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія не має протипоказань до проведення. ТАПБ не потребує спеціальної підготовки та знеболення. Процедура відбувається під контролем ультразвуку.
Пацієнт лежить на кушетці із закинутою головою. Лікар УЗД з допомогою датчика виводить підозріле утворення на монітор. Хірург за допомогою тонкої голки прицільно проводить прокол шкіри та вузла і забирає з нього клітини на дослідження. Отриманий матеріал наносить на предметне скло і одразу передає цитологу. Лікар-цитолог під мікроскопом оцінює кількість і якість матеріалу, взятого для дослідження. Подальша робота відбувається в лабораторії, де цитолог визначає клітинний склад тканини новоутворення.
“Процедура ТАПБ може проводитися кілька разів – доки буде відібрана потрібна кількість матеріалу. Його зазвичай набирають з різних зон новоутворення”, – зазначає Оксана Загарук.
Важливо, щоби під час пункції пацієнт лежав спокійно, за вказівкою затримував дихання і ковтання, не розмовляв. Після завершення біопсії місце проколу заклеюють бактерицидним пластиром, його можна зняти вже через пів години.
“Безпечність і результативність пункції доведена на світовому рівні”, – акцентує цитологиня.
Спостереження чи операція?
За результатами ТАПБ визначають подальшу тактику ведення пацієнтів – обирають, яке показане лікування: амбулаторне чи оперативне.
Більшість вузлів, за статистикою, верифікують як доброякісні, злоякісних виявляють не більше як 20-25%.
Якщо вузол доброякісний, хворого спостерігає ендокринолог. Злоякісне новоутворення підлягає видаленню. При вчасній операції виживання пацієнтів – 98%.
Зазвичай пацієнти не відчувають малих вузлів у щитоподібній залозі. Істотного дискомфорту завдають великі новоутворення, що тиснуть на стравохід і викликають порушення ковтання. А також стискають великі судини, через що у людини може початися головокружіння. Також під час сну вузол може тиснути на великі судини, що є ризиком інсульту. Тому і доброякісні вузли завбільшки понад 3 см зі щитоподібної залози рекомендують видаляти.
Після видалення злоякісної пухлини пацієнта продовжує вести онкохірург. Відстежує, які відбуваються зміни, чи немає рецидиву хвороби. У цьому випадку хворому показане пожиттєве спостереження.
Оксана Загарук підсумовує: якщо у щитоподібній залозі виявили вузол, не варто починати таблетоване лікування. Потрібно відвідати ендокринного хірурга і якщо він призначить, то пройти ТАПБ – тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
До теми:
- Аутоімунний тиреоїдит: коли щитоподібній залозі потрібні “добрі гормони”
- Гормональні причини випадіння волосся: що робити, коли ламається і сиплеться
- Вірус папіломи людини: чому вакцинуватися потрібно жінкам і чоловікам
- Онкологія у жінок: як запобігти раку статевих органів
- Трепан-біопсія пухлин грудних залоз: точна діагностика в Івано-Франківську
- Народити здорову дитину: головне про вагітність від акушера-гінеколога Мар’яни Петрини
- Без точки G: як досягти оргазму, пояснює лікарка-гінеколог Олександра Попович
- Кожна жінка проживає клімакс по-своєму: гінеколог Ірина Кишакевич про те, як не втратити форму і здоров’я
- Рак молочної залози: чому потрібно звернутися до мамолога, поки нічого не турбує
- Радість народити не має віку: що треба знати майбутнім мамам в 40+
Реклама
