І заклинаю: остерігайтеся виходити на болото нічної пори,
у час цілковитого панування сил зла.
Артур Конан Дойл, "Гайда Баскервілів"
Чи боїшся ти темряви?
"Добрі люди по ночах ни ходєт", а тим більше нічого не роблять – "хто си по ночах валанцає, того біда попиндає".
"По заході сонця, аж до схід сонця ни можна ніґде надворі пити воду, мож усєкої біди си напити такої, шо з неї би си чьоловік ни вилічів ніколи и до гробної дошьки".
"У потемку узагалі ни можна пити воду ни лиш надворі, але навіть и у хаті".
"Хто уночи замітаєт, того усєка напасть чєпає".
"Увечєрі ни можна дивитиси у дзерькало, бо хто си у него дивит, тот стаєт поганим на очі – наврічьливим".
"За першим кликом ніколи си ни добре обзивати, б можетци шош ничісте йиго осахнути. Обзиватиси можна, єк закличєт три рази на имнє, бо ничіста сила кличєт лишень раз" – а Івасюк писав, що лиш любов цвіте один єдиний раз
"А покажетци икас звірина, то так само ни треба її зачєпати, бо то может бути ничіста сила "тот изчєзби", навмисне перевержений у звірину, шоби так йиго хрестєнин зачєпив собі на дорозі".
"Ніколи си ни добре обзерати на задь себе, бо можетци шош ничісте привидіти".
"Так само ни можна обзератиси назадусть, хоть би си причювало, шо шош таки шняпаєт иззаду за хрестєнином".
"Дивитиси кріз вікно из хати надвір, єк є світло у хаті, бо з надвіря шош можетци осахнути або привидіти".
"Світло у хаті треба сокотити через того, шо на посвіт мечют у хату – кріз вікно – усєкі чєрі: чєрєки, вогник и остуди. Другі люде (добрі сусіди), обчєраючі то из свого тіла до трьох раз трісков из сухаря, тай мечют на посвіт у чюжу хату из других людий, аби то си їх попустило. А хто стоїт у хаті напротив світла у тот раз, то тоти чєрі имутци на него".
"Ніколи не можна лізти там, де си три плоти докупи сходє, бо там мольфарі всєкі чінки сиплют".
"Єк би купав дитину в купели, унесеним у хату по заході сонця, то дитина би зохабленіла, тай можетци її шош осахнути".
"У потемку ни можна нічьо їсти, бо хто їст уночі напомацки, в того можутци начінити діти-злодії".
Виходить, що вночи гуцул мусит лежати склавши руки, бо за що б не брався в темряві, виходить косо-криво. З жінками в темряві – зовсім біда:
"Вінчєній жінці, навіть у хаті, ни можна ходити, а ни то йти надвір, бо відразу может її шош си у голову вдієти".
А особливо – дрєхавій* жінці:
*Хто хоче дізнатися, як то воно – дрєхава, то тому сюди: Пуд і ненависть на Верховинщині
"По злогах, розперезаній ни можна йти надвір, бо может її шош пидвієти так, шо з того и у гріб может піти".
"Єк йдучі кудас уночі, здибаєтци на дорозі икогос тумана*, то ни можна си з ним витати – най собі идет, куда си справив – біда йиго бери".
*Туман – непевний чоловік, турист
"Уночі єк идетци попри хрест, то ни можна ирститиси опередь хрестом тай ни можна перед ним издоймати з голови крисаню, ци шєпку, бо уночі Христос спит тай ни можна йиго рунтати" – можна було ще написати, що "уночі Христос зайшов за обрій і просив до ранку його не тривожити".
Бідному чоловіку на Гуцульщині не буде спокою і уві сні:
"Єк хтос спит уднину, то ни дай Боже заспати захід сонця, бо заспати сонце є великим гріхом".
"У тот чєс, шо си правєт служби Божі по церьквах, то ни можна спати, бо и за це є великий гріх".
"Хто лєгаєт спати зашінканий*, того біда душит на спаню".
*Зашінканий – застебнутий, зав’язаний, зашнурований (про одяг)
"А хто спит оперезаний, того на спаню берет біда на плечя и несет у пустий млин, сиплет там у кіш, бо кажет шо то її мливо – и мелет того хрестєнина там цілу нічь, аж доків кури ни запіют".
Маленькі уявні друзі:
"А хто лєгаєт спати – ни молічіси, ані казку ни кажучі, ци загадки ни загадуючі, спит єк сніп, то ид такій хаті уночі приходєт упирі из кітликами на руці и ножями у руках тай лізут кріз поличьнє вікно у хату. Упирь пробиваєт сп'єчому хрестєнинови у лікти ліву руку. Точи их неї собі у кітлик людцкої крови и п'єт її, бо ни маєт від тої хати нієкої заборони".
Сповнений щастя і радості наступний шматок тексту:
"На чіїм ґрунті снитси, шо вивернетси смерека, то там в того ґазди має вмерти або сам ґазда, або син. Єк приснитси, шо орет ниву, то тот плугатор має вмерти.
На котрого ґазди ґрунті снитси свіжя ораниця, то в того ґазди має бути мертвец.
Єк хто приснит, шо єму випаде з рота верьхний зуб передний, чюрит кров и болит, то має вмерти в єго роду дуже близке, и то мушінин. А єк приснит, шо випаде зуб спідний, передний, то має вмерти шош дуже близке в роду, але жінка. И чам дальший зуб взад, тим дальший своєк має дриґнути. Єк снит хтос, шо копає ревец и в него впаде, тот мусит вмерти. На котрого ґазди ґрунті приснитси зарва, то в того ґазди в хаті має бути мертвец, и то умре сам ґазда або ґаздиня".
Згадайте фантазію Сергія Параджанова ввести в "Тіні забутих предків" епізод: перед вінчанням Іванові й Палагні зав’язують очі й одягають на шиї ярмо:
"Коли приснитси ґазді або ґаздини, шо упрєжені воли у єрем розломне єго, то вни си двоє мусє розумерти".
Не віщують нічого доброго гуцулови і релігійні свята:
"У живний чєтверь, єк заберутци люди из церькви уночі по страстах, тогди умерлі вилізают из гробів тай у церькві видправєют свою відправу. Тимунь не дай Боже у церькві спати на страстах, бо єк би паламарь ни удививси и замок спючього у церькві, то умерлі би його розшірпали на кришечьки. Гет би рознесли, шо й сліду би си з него ни лишило" – або Шекерик-Доників читав "Вій" Гоголя, або Вій читав Шекерика-Доникового
"Єк печют паску, а уна западетци, тото нидобрий знак, бо может у тій хаті бути у тім році мертвец".
"Так само єк відлетит шишка з паски, то ворожєт таксамо, шо у тій хаті хтос умрет".
Рецепт "гуцулської рулетки", якщо кому жити остогидло:
"Ґазда з ґаздинев печєт паскавик – хліб. У него затискают двоє яєц и значєт їх: одне яйце – то ґазда, а друге – то ґаздиня. Котрого з них єйце затанет, то тото з них умрет у тім році".
"Опровидного тижня ни можна сієти лен и колопні*, бо хтос би мусів умерти в року на тім ґаздівстві так, шо полотно из того прєдева було би йому на сорочку до смерти".
*Колопні – коноплі
"На Розійгри не можна спати мушінем надворі, аби ни ухопили нявки".
"У кого є діти збігленьита, то ни можна на Розійгри робити".
"Єк си робит у то сєто (Десєту п'єтницу), то может грім будинки изпалити".
Читайте також: Чому Гуцульщина має значення, але то нікому не в голові
"До Ивана Купала ни можна си купати у ріці (і займатися рафтингом теж ни), так до Приображенія ни можна їсти садовину-овочі. Почерез умерлі діти".
"На Головосіки ни можна їсти и рвати усе то, шо має голову: капусту, мак, оріхи и т.п. Єк шо си урве на Головосіки таке, шо має голову, то з кождої городини почюрит кров".
"На Здвижінє уся диханія ховаєтци на зиму у землю, а на Благовішінє вилізає.
Земня ни приймає лиш тоту гадину, шо укусит чьоловіка. Уна узимі здихає мз студени на земни".
"Єк си робит на Кознєна, то узимі шош мусит – измерзнути из маржини, або и сам чьоловік видморозит собі руки чи ноги. През шкоду між маржинков и каліцтво між людьми".
Страшні дні
Існує цілий список застережень, що в який день не можна робити (найбезпечніші дні – понеділок і четвер).
Вівторок:
"Ни можна чєсатиси и брититиси у вівторок, бо хто чєшетци або брититци у вівторок, тот мусит за цисе пацити икус напасть".
"Ни можна обрубувати собі нігті на пальцьох рук и ніг почерез напасть".
"Ни добре давати бідному скороми з хати, головно молока, бо витак корови лакоми прудко висушувати молоко".
"Ни можна сорочьку ні кроїти, ні шити, бо будутци у ній водно вуши чінити".
"Продавати єйце из під курки, бо витак половик бєт кури".
"Ни добре золити платє, бо лихо си золит".
"Середа – середна днина у тижни и тимунь у середу ни є добре зачінати завєзки нового будинку робити, бо у тій хаті витак середно би си жило".
П'ятниця:
"У п'єтницу жидове Христа на хрест розп'єли, тай тимунь у п'єтницу ни можна ані співати, ані данцувати".
"Чєлєдь ни прєла у п'єтницу, аби їх руки ни шпилєло".
"Половик бє кури, якщо у п'єтницу виберати попів(л) з печі у хаті".
"Котра жінка золит у п'єтницу, то витак приходит ид ній уночі п'єтниця тай тратит її" – цікаво, як отой П'ятниця її тратит.
Субота
"В суботу жінки вимивают голов горєчим окропом, змішєним з бураковим боршєм, чєшутци, тай заплітаютци. Ни митиси и ни чєсатиси у суботу – це ниспасний гріх, бо нихарному хрестєнинови гріх лишєтиси на неділю".
"Єк би хтос девєть суботий, одна за однов – ни мивси, ни бритивси, ни чєсавси и не переберавси у чісте шматє, то тому би си показував витак "тот – исчєз би" (не взивай намарне імені Арідника твого).
Читайте також: Польова антропологія Гуцульщини: що ми знаємо про гуцулів і що гуцули хочуть, щоб ми знали
"Єк би узєв східної суботи перше єйце від курки-писківки чьорної, вимастив то єйце вуглем на чьорно, тай аби си сам вимастив сажев и то єйце аби поклав собі пид ліве плечє, (а з правого кровця тече), тай голий аби си сховав у хаті за комен на пічь, то за девєть день, ни вмиваючіси, ни молічіси и ні докого ничьо ни говорєчі, викльочів би з того єйця "девєтьденника"-чьорта".
"Ни добре ніхті рубати на пальцьох, бо си задерают".
"Гріх золити дрантє, бо зола аж на тот світ доходит до умерлих".
Неділя
"Хто кладет ватру у неділю, то парит тов ватров Матір Божу. Хто у неділю рубаєт або тичєт шош, то він рубаєт тай тичєт тим Матір Божу у тварь".
"Гріхово кудас вибератиси у дорогу з маржинов, а уже таки ни дай то Боже рушєти из худобов у полонини у неділю".
Хто мусит футко вмерти
Одні родєси, другі умерают
й так слобожєют одни одним місце
"Єк иде піп з законом до слабого, то добре уважєти на дзвонок, шо иде з попом; єк тот дзвонок дзвонит голосно, то тот слабий вже ни встане з тої слабости, мусит умерти, хоть би навіть и ни дуже був слабий. А єк дзвонит мунєво, зпомінлива, то тот слабий встане з тої лежі; хотьби навіть дуже слабував, то ни вмре".
"Ни можна свистати надворі, бо можна собі біду висвистати".
"Ни можна на галай-балай кричєти уночі понадвір'ю".
"Єк би за умерлим ни пишов піп, єго ни опровадив, то тот би си водно на тім місци показував, гримів, та страшив людей".
"Нираз си трафило, шо умерла душя показуваласи на тім місци, де умерла, и просила у прохожого, шоби зробив їй похорон".
"Єк даст ґазда полотно до ткача ткати и єк си полотно натєгне при тканю (вийде бирше, єк мало бути), то в тій хаті мусит бути мертвец и то великий – або ґазди, або ґаздині".
"Коли си шиє єку одежину, або сорочку и лишаєтци довга нитка, єк си дошиває.. єк лишєтци маленька ниточка, або й нираз ни лишєтци, то тот ни є довговічний, на чію руч шито. Мусит скоро вмерти".
Зловіщий Birdwatching:
"Понад чійов хатов ворон кранче, то в тій хаті мусит бути мертвец".
"Єк пугає пугач, то на лиху годину".
Хіромантія:
"В кого на долони руки ни доходит до краю другий ровец вид великого пальця, єкий перетинає долонь впоперек, то тота людина є довговічна. А в кого чім близше краю, тим тот має футше вмерти".
"Єк идучі конем, молодий книзь або молода книгиня впало з коня, то си мусит розумерти футко и тото має вмерти, котре впало з коня".
"Єкби молодому впала з голови шєпка або крисаня з вінком, то він має вмерти и то навіть дуже прудко по вінчєню".
"Єк покажетци на небі чьирвона віха – то на войну. А єк біла, але худа – то на голод, а єк покажетци велика, товста, біла віха – то на торопкий людцкий мір".
"Єк буря ломит старі ліси, то буде мір на старі люде, а єк молодник тре, то буде мір на молоді люде".
"Єк прогнівюют люде своїми проступками праведне Сонце, то тогди уно черлене заходит тай черлене изходит. Сонечько застаєт небо густими мраками. Надворі холодніє и нираз навіть серед літа падет студена шарґа така, шо аж маржинка полонинами пукаєт из студени. А злі духи під комендов Арідника тратуют за наші провини сюбину и городи людем градом. Надворі настаєт завізна година. Чьорногора студінев дишет. А єк дуже прогнівєт люде сонце, то уно за кару – на нас, навіть серед літа – змалюєт своє тепло. Тогди полонинами лакома падати зима, а Чьорногора морозами фоскаєт на наші села.
Нираз так си трафєло, шо изморозило усу городнину у горах у Йвана Купала, а тогди бував голод у горах. Наставав тугий, такий тєжкий рік, шо люде из голоду гибли єк мухє".
"Рік у віруваннях гуцулів" – антагоністичне сучасній концепції релігії, як кулінарного путівника – є час в році смакувати кутею, варениками з капустою, а є паскою, вудженою ковбаскою, медівниками чи яблуками.
Бог гуцулів – ортодоксальний, предковічно злий персонаж, нічого не чув про ідею, що Він є Любов, за найменший крок вліво-вправо – покарання смертю чи каліцтвом.
Дослідник Забув Ім'я виводить, що якщо демократія в європейських країнах мала стати одразу наступницею традиційної монархії (принаймні Італія та Іспанія), то виходив фашизм. А вже потім, після аналізу проб і помилок, виходив Режим Для Людей.
Не можна дивуватися з, а тим більше засуджувати людей, які ще донедавна були приречені дотримуватися набору звичаїв, що і сучасним мешканцям Північної Кореї здавалися б дивакуватими.
От візьми пусти морську свинку на царинку і скажи: "їж, що хочеш, біжи, куди знаєш" – в сердешної станеться приступ агорафобії. Свинка поспішить назад у клітку, де все регламентовано, стабільно годують морквою. І вона буде уважно дивитися, щоб не гризти моркву з гузаря, бо тоді хтось в клітці муситиме умерти.
ТУТ можна спробувати знайти пояснення незрозумілих слів.
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!