середа, 14 листопада

Як Євроасоціація допоможе прикарпатцям вибороти чисту землю

Впродовж останніх двох років на Івано-Франківщині вибухнула низка скандалів, пов'язних із діяльністю сільськогосподарських підприємств. Йдеться про внесення на поля хімічних речовин – гербіцидів, добрив та інших засобів догляду за рослинами. Найбільше потерпають мешканці Коломийського, Галицького, Калуського, Тлумацького, Тисменицького районів – гинуть бджоли, хворіють люди і тварини. Проблему замовчує місцева влада, не володіють ситуацією державні контролюючі органи. Впровадження європейських норм застосування і контролю агрохімії на полях покликане мінімізувати шкоду, що її завдають землі і людям агрохімікати.

В оренді – поля і здоров'я

На сьогодні прикарпатська поліція розслідує три  кримінальні провадження, які стосуються наслідків обробки полів в Коломийському та Галицькому районах. Два з них порушені минулого року, третє – "свіже". Із заявою про загрозу життю до правоохоронців звернулася група жителів Отинії – люди виїхали перевірити, що вночі на полях робить агрофірма. Її працівники з погрозами на авто переслідували активістів.

Як розповіла активістка Марія Карпюк, на Отинійщині проблеми з місцевими агроформуваннями "Оскар" та філією "Перспектив" тривають з весни 2017 року. За цей час наслідки обробки полів пестицидами відчули на собі мешканці Печеніжина, Ворони, Торговиці, Угорників та Лісної Слобідки. Нарікали на погіршене самопочуття – утруднене дихання, кашель, біль у горлі, пронос, вияви алергії. Крім того, в селах загинули бджоли.

В Печеніжині селяни заблокували дорогу – зупинили трактор фірми "Оскар", який посеред дня кропив посіви. Люди обурювалися, що віддали в оренду не лише свої поля, а й здоров'я.

"Коли цієї весни відновили кроплення полів, у нас знову виникли ті самі проблеми, – розповідає Марія Карпюк. – Нас знову обманювали – не повідомляли про те, чим і коли будуть кропити, виходили з хімікатами на поля в спеку і вітер".

Отинійці вкотре звернулися в обласну прокуратуру та Держпродспоживслужбу, скликали збори громад чотирьох сіл. Лише з третьої спроби вийшло домовитися з агрофірмами, що ті будуть інформувати людей, кропити з дотриманням технології і дотримуватися санітарної зони.

"Агрофірми пішли на співпрацю після того, як голови Отинії та всіх сіл прийняли спільне рішення, що у разі порушень будуть розривати угоди", – підсумовує дворічну "війну" Марія Карпюк.

Подібна ситуація на теренах Галицького і Калуського районів Прикарпаття. Тамтешні мешканці стикаються з наслідками роботи агрохолдингу "Ґудвеллі Україна" (донедавна – "Даноша").

В селі Лани Галицького району цього року загинули сотні бджолиних сімей – за оцінками "Спілки пасічників Прикарпаття", не менш як 200 вуликів. Пасічники звинуватили агрокомпанію, яка саме протруювала гербіцидами бур'яни. Голова Спілки Іван Юсько каже, що фірма не вперше завдає проблем пасічникам області.

"Ми свого часу підготували проект меморандуму про співпрацю, просили попереджати нас заздалегідь про розпилення, про речовини, якими обприскують поля... Але вони відмовилися", – повідомив Юсько.

Люди поскаржилися в поліцію та Держпродспоживслужбу. На місце виїхала комісія з представників районної влади та екологічних служб – відібрали зразки для аналізів. У компанії спершу заперечували причетність до мору бджіл, але врешті погодилися на зустріч з пасічниками. На ній визнали, що система повідомлення виявилася недостатньо ефективною, та домовилися про створення спільної робочої групи для досягнення компромісу. Компроміс мертвих бджіл не стосується – керівник дільниці польових робіт відділу рослинництва Ларс Полсен стверджує, що "Ґудвеллі Україна" використовує сертифіковані препарати, безпечні для комах.

Ще один резонансний випадок стався цього року у селі Мединя Галицького району – на пасовищі почали падати корови.

Постраждали 17 тварин і жінка, яка пасла череду, – вона потрапила до лікарні. Напередодні увечері та вночі місцевий фермер вносив на поля добрива. До Держпродспоживслужби зі скаргами звернулися 10 мешканців села. Хворим коровам надали ветеринарну допомогу, всі вижили. Жінка вийшла з лікарні. Для з'ясування причин випадку в РДА створили комісію.

 

Мутна реальність

На сьогодні в Україні зареєстровані, тобто дозволені, понад 1100 пестицидів – це засоби для знищення бур'янів, добрива, препарати від шкідників і хвороб.

За даними управління екології ОДА, на Прикарпатті пестициди торік застосовувалися на 142,4 тис. га. Це 92% землі, яка обробляється. Найбільша площа внесення у Городенківському – 26,7 тис. га, Рогатинському – 21,5 тис. га, Коломийському, Галицькому та Снятинському районах. Саме в цих районах працюють агровиробники, що відповідно до державної класифікації найбільше забруднюють довкілля, – тому їх діяльність відслідковують. Це ТОВ "Птахофабрика Снятинська Нова" та ТзОВ "Гудвеллі Україна". Моніторинг та контроль не поширюються на менші підприємства та такі, що працюють у зонах конфліктів, а також на фермерів.

Моніторить наслідки внесення пестицидів у ґрунти області в частині, що стосується забруднення питної води, ДУ "Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України" (ОЛЦ). Це забезпечує часткове виконання Директиви 91/676/ЄС про захист вод від забруднення нітратами сільськогосподарського походження.

"Раніше як санепідслужба ми здійснювали санітарний нагляд і контроль якості питної води, мали повноваження впливати на підприємства-порушники та вимагати усунення порушень. На сьогодні нам залишили моніторингові функції та інформування, а також можливість надавати рекомендації. Контролюючі функції, зокрема перевірок та штрафів, передали Держпродспоживслужбі", – пояснила заступник директора з питань дослідження фізичних та хімічних факторів ОЛЦ Наталія Руднєва.

Аналізи ОЛЦ робить, але за угодами на госпрозрахунковій основі. Серед кількох обов’язкових в рамках державного моніторингу – дослідження питної води за санітарно-хімічними показниками у місцях, де її використовують для дітей до 3 років.

У Снятинському та Городенківському районах перевищення вмісту нітратів виявили у 50% проб питної води, ідеться у звіті ОЛЦ за І півріччя 2018 року. Загалом перевищення норм за нітратами зафіксували у 13% перевірених приватних колодязів та 10% громадських криниць. Спеціалісти ОЛЦ акцентують, що забруднена нітратами вода є дуже шкідливою, особливо дітям. І рекомендують її не використовувати. Служба в силу специфіки не визначає джерела забруднення. Тобто не співвідносить внесення пестицидів та забруднення питної води нітратами з сільськогосподарських джерел, як це передбачає імплементація директиви ЄС. А водна специфіка Прикарпаття в тому, що область п’є з першого водоносного горизонту, який надзвичайно чутливий до таких забруднень.

 

Дезорієнтація на місцевості

В Івано-Франківській ОДА запевнили, що володіють інформацією про використання пестицидів підприємствами області – двічі на рік отримують зведені дані від управління фітосанітарної безпеки обласної Держпродспоживслужби. Та щотижнево моніторить, скільки і яких пестицидів є в агровиробників і які препарати використовують.

"Ця інформація носить службовий характер і на сайті головного управління не висвітлюється", – повідомили в прес-службі ОДА.

В обласній Держпродспоживслужбі деякою інформацією поділилися. Повідомили, що засоби догляду за рослинами постачають агровиробникам дистриб’ютори, вони мають відповідні контракти з закордонними фірмами і надають сертифікати якості (відповідності) препаратів. У сертифікатах вказують назву препарату, номер партії і дату виготовлення.

"Під час здійснення планових заходів державного контролю фітосанітарні інспектори перевіряють наявність сертифікатів на препарати, які застосовує підприємство. У разі виявлення підозри з приводу якості препаратів – відсутність сертифікату, відсутність накладної на придбання, упаковка не відповідає стандарту фірми-виробника чи пошкоджена – фітосанітарний інспектор має право відібрати зразок та направити до токсикологічних лабораторій для проведення досліджень", – зазначають спеціалісти.

Контроль на етапі використання пестицидів не входить до компетенції служби.

Не займається цим і обласна Держекоінспекція. Заступник начальника Богдан Чукор апелював до організації системи контролю – план перевірок потрібно подавати на затвердження в Мінприроди у вересні, в грудні чекати його затвердження, – в центрі плани часто змінюють, – і попереджати підприємства за 10 днів до перевірки. Відтак або всі результати в нормі, або підприємства-порушники на момент перевірки виявляються закритими – замість "Агропрод-А" за тією ж адресою працює "Агропрод-Б", яке не є правонаступником попереднього. Плюс мораторій на позапланові перевірки.

Такий самий мораторій спіткав у 2016-2017 роках і Держпродспоживслужбу, пояснив ситуацію з контролем за пестицидами заступник начальника Головного управління в області Микола Сендецький. А ще у штаті не було працівника з повноваженнями штрафувати порушників – тож функція служби фактично зводилася до фіксації порушень.  

Від початку року до Держпродспоживслужби в області надійшло 9 скарг громадян на застосування хімічних речовин на полях. Минулого року було 8 звернень та два депутатські запити. З року в рік повторюються скарги на ПСП "Оскар" у Коломийському районі, філію "Перспектив" ПрАТ "Зернопродукт МХП" в Городенківському районі, ПП "Кут хлібороба" в Тлумацькому районі. Згадуються в скаргах і ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" у Галицькому районі, ПП "Кондратюк" на Снятинщині, ФГ "Нива" на Тисмениччині та ТзОВ ім. Франка й ФГ "Надія" у Богородчанському районі.

"В ході розгляду скарг з виїздом на місце фактів порушення регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів не встановлено. Всі пестициди, які застосовувалися на культурах, їх норми і кратність відповідають "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", – повідомила служба.

За її висновком, основним порушенням в усіх випадках є недотримання санітарно-захисних зон, коли обробляють поля. Зокрема, на це вказали ПП "Кут хлібороба", яке нещодавно пройшлося фунгіцидом по прилеглому до поля обійстю у селі Палагичі Тлумацького району.

"Агропідприємство застосовує засоби захисту рослин, які сертифіковані та дозволені в Україні відповідно до переліку Мінекології та ЗУ "Про пестициди та агрохімікати". Передові технології вирощування сільськогосподарських культур передбачають застосування пестицидів і агрохімікатів  з метою одержання високих урожаїв, що дозволить підвищувати рівень оплати за оренду землі. Відповідно до ЗУ "Про захист рослин" суб’єкти господарювання зобов’язані проводити заходи захисту від шкідників, хвороб і бур'янів", – повідомив у відповіді на звернення депутата Тисменицької райради начальник районного відділу ГУ Держпродспоживслужби в області Ярема Борис.

Йшлося про висновки у відповідь на скарги жителів 6 тисменицьких сіл – Одаї, Слобідка, Кривотули, Чорнолізці, Красилівка, Тарновиця.

Висновок перевірки про отруєння 17 корів у Медині: підприємець, яка орендує земельні паї, не повідомила сільську раду та населення про підживлення полів. У пробах пшениці та трави з поля знайдено вміст добрива, але він безпечний. Що стосується жінки в лікарні, то медичного висновку про причини її захворювання не надходило. Крапка.

"Маємо справу з цілковито формальним контролем. Держпродспоживслужба дивиться лише документи та непошкоджену упаковку. Чи відповідає вміст заявленому на упаковці, не визначає. Не контролює ні стану повітря, ні води, ні ґрунтів при внесенні пестицидів. З внесенням агрохімії на поля зараз узагалі відбувається повне свавілля. Ситуація така, що Мінприроди реєструє нові пестициди, але ні Державна екологічна інспекція України, ні Держпродспоживслужба України, ні їхні територіальні підрозділи не контролюють, які пестициди і в якій кількості агропідприємства вносять на поля. Відомі випадки, коли порушують концентрації, коли за документами ідуть одні пестициди, а фактично використовуються інші. Також ніхто не контролює, як пестициди завозять в Україну – може, це контрабанда", – коментує аналітик, еколог МБО "Екологія-Право-Людина", експертка групи "Охорона довкілля" Реанімаційного Пакету Реформ Алла Войціховська.  

Держекоінспекція на державному рівні має три лабораторії, які акредитовані на пестициди – але пестициди ще радянських часів, що були заборонені в 1990-х. Агрохімія зберігалася на складах і підлягала утилізації. Про це повідомили на запит МБО "Екологія-Право-Людина", зазначає експертка. Останні з накопичених "радянських" пестицидів вивезли з Прикарпаття ще в 2002-2004 роках. Але про це щороку продовжують звітувати у Мінприроди.  

 

Де ми, а де пестициди

На виконання Угоди про асоціацію з ЄС, в якій ідеться про санітарні та фітосанітарні заходи, на цей час розробляється Всеохоплююча стратегія імплементації Глави 4 (Стратегія СФЗ) угоди про Євроасоціацію, яка передбачає, що до кінця 2021 року Україна має адаптувати в національне законодавство понад 250 актів ЄС за такими напрямками як державний контроль у сфері СФЗ, безпечність харчових продуктів та кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин тощо. 

"Більш як три роки наша організація досліджує використання пестицидів в Україні. За результатами ми направляли листи з описом проблеми та з пропозиціями до АПУ, КМУ, Мінприроди, Держпродспоживслужби та інших служб. Пропонували вивести Держекоінспекцію та Держпродспоживслужбу з-під дії Закону "Про основні засади державного нагляду і контролю", оскільки ним зарегульовані перевірки (посилання). Пестициди мали би контролювати значно ретельніше – особливо їх внесення. Так, як це передбачають санітарні норми і правила, речовини І-ІІ класу небезпеки мають використовуватися лише при попередженні Держпродспоживслужби і під її контролем, чого не відбувається. У відповідь – відписки", – зазначає Алла Войціховська.

Відновити систему державного контролю покликаний законопроект "Про захист та карантин рослин", що його з березня 2017 року при Держпродспоживслужбі за фінансування Євросоюзу та в рамках Угоди про асоціацію з ЄС розробляв проект "Твінінг". Законопроект серед іншого передбачав зміни у сертифікації – наявність сертифікатів не лише у продавців засобів захисту рослин, а й у структур, які безпосередньо працюють із хімікатами на полях, а також у консультантів з використання агрохімікатів. Та запроваджував нові для вітчизняних аграріїв регулярні перевірки оприскувачів на справність та точність роботи. В такий спосіб імплементували кілька передбачених Угодою про асоціацію законодавчих актів ЄС щодо екологічно стійкого застосування пестицидів.

В грудні минулого року спеціалісти Держпродспоживслужби разом з європейськими експертами – радником президента Інституту Юліуса Кюна доктором Герхардом Гюндерманом та начальником відділу агрохімікатів Державної служби з питань рослин Міністерства сільського господарства Литви Даріусом Башкисом – проаналізували законопроект "Про захист та карантин рослин". З урахуванням пропозицій експертів попередніх місій внесли зміни у визначення термінів, додали нові статті відповідно до вимог Директиви 2009/128/ЄС та Регламенту ЄС № 1107/2009. Підготували нову статтю законопроекту, яка відповідала основними вимогам підготовки Національного плану дій, що передбачено статтею 4 Директиви 2009/128/ЄС, та внесли поправки до переліку відповідних підзаконних актів.

Прийняти закон планували цього року. Але на цей час законопроект не внесли на розгляд парламенту.

"На сьогодні зміни не внесені. Остання редакція чинного ЗУ "Про захист та карантин рослин" – від 12 травня 2015 року. Треба сказати, що цей закон прямо не стосується врегулювання комплексу проблем від використання пестицидів, бо йдеться лише про їх частину – здоров'я рослин, а саме захист рослин і урегульованість внесення пестицидів. Треба вносити зміни ще й в інші законодавчі акти", – наголошує Алла Войціховська.

 

Помийна яма?

В межах продовження проекту "Твінінг" та реалізації Угоди про Євроасоціацію Держпродспоживслужба запустила кампанію "СТОП нелегальні засоби захисту рослин".

Її очільник Володимир Лапа висловив сподівання, що це допоможе сформувати "цивілізований ринок" засобів захисту рослин та запобігти поширенню фальсифікованих і контрафактних пестицидів на території України. Річна потреба українського аграрного сектору в пестицидах становить понад 100 тис. тонн, що у грошовому еквіваленті відповідає близько 2 млрд доларів – цей сектор надзвичайно привабливий для підробок.

"За оцінками міжнародних організацій, частка фальсифікованих пестицидів на ринку України складає від 25-30%. Понад 50% підробок відомих брендів фіксується в роздрібній торгівлі", – заявив голова Держпродспоживслужби.

Він наголосив, що фальсифіковані агрохімікати практично завжди при використанні призводять до непередбачуваних наслідків – втрат врожаю, забруднення повітря і земель, поверхневих та ґрунтових вод, погіршення родючості ґрунтів, отримання продукції з підвищеним вмістом залишків пестицидів, яка є непридатна до споживання, а також завдають значної шкоди здоров’ю людей.

Треба ширше дивитися на проблему, вважає еколог та аналітик Алла Войціховська. На цей час на території України дозволені два десятки пестицидів, які визнані токсичними і заборонені до використання в країнах Європи, а також у Росії і Білорусі. З пропозицією вивести з переліку дозволених такі агрохімікати експерти зверталися до депутатів у ВРУ, а також до Мінприроди. Ті ніби задумалися.

"Навіть в Росії та Білорусі ацетохлор заборонений з 2013 року. Є чотири таких пестициди, які вже не використовують в цих країнах, але все ще застосовують в Україні. В квітні цього року держави ЄС проголосували за заборону пестицидів, що вбивають бджіл, – це інсектициди, підвид пестицидів неонікотиноїдової групи. Заборона полягає у повному вилученні із застосування на відкритому повітрі трьох активних речовин – імідахлоприду компанії Bayer CropScience, хлотіанідіну від Takeda Chemical Industries і Bayer CropScience та тиаметоксаму від Syngenta. Хімічні і біологічні компоненти цих препаратів накопичуються в організмі фермерів, у воді, ґрунті і навіть потрапляють на стіл до кінцевого споживача, було зазначено в обґрунтуванні. У нас всі ці препарати дозволені і використовуються, їх активно завозять. Виглядає на те, що Україна тепер є зоною "скидання" небезпечних агрохімікатів. Повторюся, щоби зупинити неконтрольований потік небезпечної хімії, через який страждають люди, потрібно терміново внести зміни в ЗУ "Про агрохімікати і пестициди" – привести Перелік пестицидів у відповідність до норм ЄС", – наголошує Алла Войціховська.

Заборонений у Європі пестицид клотініадин став причиною голосного агроскандалу на Рівненщині минулого року – від діяльності ТОВ "Акріс Агро" загинули бджоли та постраждали люди. Випадок став прецедентом, розповідає еколог.

"Люди до нас зверталися, ми їх консультували. Готувалися до суду. Але втрутився губернатор – викликав керівників всіх агропідприємств і представників обласної Держпродспоживслужби. Служба відібрала мертвих бджіл на дослідження, матеріал відправили в Українську лабораторію якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів (посилання). Я спілкувалася з керівником лабораторії, тож ми знали, що виявили клотініадин, заборонений у Європі. Знали, що це може замовчуватися. Але Держпродспоживслужба дала заключення, що загибель бджіл сталася від пестицидів – вперше в Україні. І вперше в Україні, – волинський губернатор просто молодчинка, що спонукав фермерів, – агровиробники компенсували пасічникам заподіяну шкоду. Приїхали до пасічників і всім, у кого загинули бджоли, відшкодували по 25 тис. грн. Відтоді цей пестицид не використовують", – розказала еколог.

Прецедентом та інструкцією до дій можна вважати і деякі рішення місцевого самоврядування, що регулюють використання пестицидів. Великоомелянська сільська рада на Рівненщині заборонила авіаційне розпилення пестицидів вже другий рік поспіль. Ще в одному волинському селі, де підприємство вносило пестициди з порушенням правил і меж санітарно-захисної зони, люди встановили вздовж межі зони спеціальні маяки – тепер за них під час обробки не виходить підприємство.

"Це тільки маленький результат наполегливості місцевих активістів і консультацій екологів та юристів нашої організації", – додає Алла Войціховська.

На Івано-Франківщині місцеві мешканці, вони ж – потерпіла сторона, також воюють з агровиробниками за відповідальне використання пестицидів. Поки що без результату. Щоби вийти з системного конфлікту із агровиробниками, потрібна якнайшвидша імплементація комплексу відповідних директив ЄС в українське законодавство.

Наталія КУШНІРЕНКО

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області! 

Матеріали публікуються в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа". Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів). 

 

КОМЕНТУВАТИ