Серед людей старшого віку досі живе чимало медичних страхів. Інколи негативний досвід когось із родичів із грижею у минулому змушує людину роками терпіти біль та ризикувати життям, уникаючи операційної.
Хірург лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” Микола Григорчук розвіює застарілі міфи про лікування гриж та розповідає про прийоми сучасної хірургії, індивідуальний підхід і безпеку пацієнта.
Чому не варто проєктувати чужі діагнози на себе та лікуватися через ШІ
У своїй практиці лікарі часто стикаються з двома крайнощами, які заважають пацієнтам вчасно отримувати необхідну допомогу: страхом перед операціями через чужий негативний досвід та спробами самолікування.
Пацієнти, особливо старшого віку, схильні проєктувати важкі лікарняні історії своїх знайомих чи родичів на себе, каже Микола Григорчук. Він пригадує, як чоловік відмовлявся від операції з видалення грижі, бо колись його знайомий мав ускладнення від такого втручання.
“Пацієнти майже завжди прив’язують чужу історію хвороби до себе. Насправді ж випадки ніколи не повторюються”, — зазначає лікар.
Сучасна медицина зробила величезний крок уперед. Сьогодні анестезію, проведення операції та реабілітацію підбирають суто індивідуально, з урахуванням стану та усіх супутніх діагнозів людини. Тому орієнтуватися на чужий досвід 20-30-річної давнини — велика помилка.
Інша проблема — спроба поставити собі діагноз за допомогою інтернету або ШІ.
“Комп’ютерні технології — корисний інструмент, але тільки в руках професіонала. Пацієнт не може правильно сформулювати запит до системи, оскільки не має медичної освіти. Через це люди часто навіюють собі найгірше. Наприклад, біль у животі часто списують на онкологію, панікують і відстрочують візит до лікаря”, — ділиться хірург.
Він акцентує, що переплутати ці два стани на прийомі у спеціаліста нереально, оскільки вони мають абсолютно різну природу. Пухлина — це часто фіксований, нерухомий утвір. Грижа на ранній стадії має чітку динамічну ознаку: вона з’являється при найменшому напруженні живота (кашлі, зусиллі) і повністю зникає, коли людина лягає або розслабляється.
“Замість того, щоб втрачати час, піддаватися страхам і вишукувати діагнози в смартфоні, краще звернутися до лікаря. Це точно збереже нерви та допоможе зберегти здоров’я”, — наголошує фахівець.
Що таке грижа та чому вона виникає
Якщо говорити просто, то грижа — це випинання внутрішніх органів через природні чи набуті отвори. Хірурги розділяють грижу на три складові. Грижові ворота — та сама «дірочка» чи отвір у м’язах та апоневрозі. Грижовий мішок — патологічне випинання очеревини, яке виходить за межі черевної стінки через слабке місце. Грижовий вміст — органи, які змістилися через отвір і знаходяться під шкірою, оточені грижовим мішком.
Грижі найчастіше з’являються у фізіологічно слабких місцях нашого тіла. Наприклад, пахова грижа виникає там, де розширюється пахове кільце — природний отвір, де у чоловіків проходить сім’яний канатик. Також часто трапляються пупкові грижі та грижі білої лінії живота — це сухожильна смуга, яка розташована по центру живота від грудини до лобка.
Головні причини появи гриж — генетична слабкість сполучної тканини (якщо грижі були в найближчих родичів) та різке підвищення внутрішньочеревного тиску. Тиск у животі зростає, коли людина піднімає тягарі (у спортзалі чи на важкій роботі); страждає на хронічний кашель, має регулярні закрепи.
Під дією високого внутрішнього тиску природний чи “патологічний” отвір розширюється, а саме випинання поступово росте: спочатку воно як горошинка, потім як каштан, слива і зрештою може досягти загрозливих розмірів — як баскетбольний м’яч чи й більше, каже Микола Григорчук з практики.
Особлива категорія — вентральні (післяопераційні) грижі. Вони утворюються в місцях попередніх розрізів і є частим ускладненням у пацієнтів, які в минулому перенесли об’ємні хірургічні втручання.
Найважчий ризик — защемлення
Зволікання та надія на те, що “поп’ю знеболювальне і мине” — це найгірша тактика, бо з грижею це не працює, наголошує хірург. Найбільша небезпека будь-якої грижі — це її защемлення. Це стан, коли людина підняла щось важке, м’язи навколо грижових воріт різко скоротилися і затиснули органи, які вийшли назовні.
Що відбувається під час защемлення? У затиснутій тканині чи кишці виникає ішемія — повне порушення кровопостачання. Орган перестає отримувати кисень і починає відмирати.
“Якщо защемилася частина кишки, операцію потрібно провести терміново! Коли пацієнт зволікає, хірургу доводиться її видаляти. Причому видаляти з великим запасом, бо процес ішемії поширюється в стінці кишки всередині на більшу відстань, аніж видно в операційній рані. Це вже інвалідизуюча операція”, — наголошує Микола Григорчук.
Крім того, продукти розпаду з відмерлої кишки всмоктуються в кров. Починається важкий інтоксикаційний синдром: пацієнта лихоманить, настає поліорганна недостатність, а це стан, що загрожує життю. Часто рятувати таких хворих після проведеної їм операції доводиться у реанімації.
Як підходять до діагностики в “Мед-Атланті”
У клініці діагностика починається з детального огляду та розмови лікаря з пацієнтом. З’ясовують якнайбільше: чи це первинна грижа, чи рецидивна (яка знову виникла там, де вже колись робили пластику чи оперативне втручання), за яких умов сталася, який сімейний анамнез, які супутні хвороби.
Особливу увагу звертають на два фактори:
- Цукровий діабет. За будь-якого типу діабету страждають судини та процеси згортання крові й загоєння тканин. Пацієнта не візьмуть на планову операцію, поки ендокринолог не стабілізує рівень цукру у фізіологічних для діабетика межах (зазвичай від 7 до 9 ммоль/л).
- Некореговані патології серця (інфаркти, стенокардії, стентування). Такі люди зазвичай приймають ліки для розрідження крові. Щоб уникнути масивної кровотечі під час операції, хірург завчасно переводить пацієнта на спеціальні препарати чи їхні ін’єкційні форми, які захищають серце від можливих ускладнень та дозволяють безпечно оперувати.
Чому потрібне УЗД “на ногах” та комп’ютерна томографія
Унікальна відмінність підходу в “Мед-Атланті” — пацієнт разом із хірургом іде на ультразвукову діагностику.
“Я особисто йду з пацієнтом на УЗД, — каже Микола Григорчук. — Зазвичай УЗД роблять лежачи, але я прошу людину встати, напружити живіт. Мені потрібно на власні очі побачити, як поводиться грижа в динаміці, щоби визначити розмір грижових воріт та ідентифікувати грижовий вміст. Щоби повністю виключити будь-які неприємні сюрпризи на операційному столі”.
Якщо ж у пацієнта велика післяопераційна грижа, його обов’язково направляють на комп’ютерну томографію (КТ).
У хворих в запущених випадках, коли грижові ворота є занадто великі, щоби їх безпечно закрити, хірурги використовують сучасні світові методики. За кілька місяців до операції під контролем УЗД вводять у м’язи живота ботулотоксин, щоб вони розслабилися, розтягнулися і дозволили згодом безпечно та без тиску закрити отвір.
Сучасна хірургія: сітка як “золотий стандарт”
Раніше грижі пластикували “натяжним” способом, тобто краї грижових воріт ушивали власними тканинами. Тому з’являвся сильний біль, та за рахунок натягу при найменшому зростанні внутрішньочеревного тиску у пацієнтів зі слабкою сполучною тканиною виникали рецидиви.
Сьогодні в клініці “Мед-Атлант”, як і у всьому світі, застосовують ненатяжну пластику за допомогою спеціальних сіток. Сітка підбирається хірургами індивідуально і виконує роль міцної “латки”. Вона фіксується до м’язів і надійно закриває отвір.
Для пацієнтів із цукровим діабетом використовують високоякісні європейські та американські сітки зі спеціальним антибактеріальним покриттям, яке захищає від інфікування та запобігає розвитку запалення.
Щодо вибору методу операції — робити проколи з допомогою лапароскопії чи відкритий доступ — то тут діє правило здорового глузду, зауважує Микола Григорчук: “Один відомий професор на міжнародній конференції сказав важливі слова: “Найкраща пластика грижі та, якою найкраще володіє хірург”.
В кожному випадку рішення про той чи інший вид оперативного втручання приймають індивідуально для кожного пацієнта. Сьогодні для пахових гриж світовим “золотим стандартом” залишається відкрита операція Ліхтенштейна. Через невеликий доступ сітка надійно обшивається з усіх сторін, що дає найвищий відсоток захисту від рецидиву.
Якщо говорити про післяопераційні грижі, то зважають і на те, чи є у пацієнта через попередні операції або травми сильний спайковий процес. У таких випадках лапароскопія може бути складною та довготривалою і правильним та надійним для пацієнта рішенням буде відкрите оперативне втручання.
“Головне — детально пояснити пацієнту кожен крок. Коли людина розуміє, як побудований її живіт і що саме робитиме лікар, вона спокійна і психологічно готова до втручання”, — акцентує хірург.
Реабілітація після операції: дисципліна та відновлення
Хірургічна операція — це лише половина успіху, наголошує Микола Григорчук. Інші 50% — це співпраця лікаря і пацієнта в післяопераційному періоді та дисципліна самого хворого.
В “Мед-Атланті” пацієнти після операції перебувають у сучасному стаціонарі, який розташований безпосередньо в операційному блоці. Тут діють суворі правила стерильності: родичам не дозволять носити “бульйончики в баночках”, клініка повністю забезпечує пацієнта якісним харчуванням, цілодобовим медичним доглядом та турботою персоналу. Після виписки пацієнт щонайменше два тижні залишається на постійному зв’язку зі своїм оперуючим хірургом.
Терміни реабілітації є чіткими і не терплять надмірного оптимізму рекламних буклетів. “Той, хто каже, що з сіткою після операції на грижу можна на другий день грати у великий теніс, — просто повторює рекламу виробників сіток. Насправді для повного загоєння та якісного відновлення потрібен місяць. Протягом цього часу людина повертається до звичного побуту, але весь час діє суворе обмеження на піднімання важкого. Таке обмеження — до трьох місяців: не можна виконувати важкі фізичні навантаження. Це наша залізна перестраховка, щоб усе прижилося ідеально”, — розтлумачує лікар Микола Григорчук.
Що швидше людина звертається по допомогу при виявленні незвичного випинання на животі чи болю в черевній порожнині, то легшою буде операція, меншими — фінансові витрати і то швидше вона повернеться до повноцінного, здорового соціального та сімейного життя.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Ендопротезування сухожилків: як у “Мед-Атланті” повертають рухливість пальцям при травмах кисті
- “Мурашки” під шкірою: чому німіють руки й ноги та що з цим робити
- Атеросклероз сонних артерій: як вчасно виявити зміни в судинах і попередити інсульт
- Здоров’я шлунково-кишкового тракту: як попередити новоутворення
- Як сучасна косметологія допомагає зберегти молодість: апаратні процедури для обличчя
- М’язи тазового дна: як зміцнити та повернути тонус — поради гінекологині Надії Дибяк
- Щоби не повернути зайвих кілограмів: як безпечно та дієво знизити вагу
- Гормональна контрацепція: де правда, а де страхи з інтернету
- “Я вагітна… і мені страшно”: гайд для тих, хто щойно побачив дві смужки
- Хірургія без страху: що важливо знати до і після операції
- Запаморочення й головокружіння: коли нестійкість стає симптомом серйозних розладів
- Синдром неспокійних ніг: що це таке і на які хвороби вказує
