Новий міст через Бистрицю Солотвинську – найдорожчий будівельний проєкт в Івано-Франківську за період незалежності.
Безумовно, нова переправа через Бистрицю вкрай потрібна місту: мікрорайон “Пасічна” розвивається і розбудовується, старий міст давно вимагає капітального ремонту і не справляється з потоком автотранспорту. Рішення збудувати новий автомобільний міст назріло давно, однак кошти в міському бюджеті для такого амбітного проєкту з’явилися лише після децентралізації. І міська влада наважилася.
Міський голова Руслан Марцінків в одному з ефірів заявив, що новий міст через Бистрицю Солотвинську має бути збудований саме за його каденції, бо це – “майбутнє його політичної кар’єри”. В цьому нема сумнівів: у випадку успіху по новому мосту Марцінків переможно зайде на свій другий мерський термін. Натомість є чимало сумнівів і питань стосовно вартості та якості моста, прозорості тендерних процедур, спроможності підрядника у розумні терміни завершити, а міського бюджету – розрахуватися за роботи, які постійно і суттєво дорожчають.
Марцінків і його “свободівська” команда з самого початку комунікували будівництво переправи як власний політичний проєкт. Будмайданчик обвішали рекламними банерами, перетворили на фотозону і сеттінг для агітаційних роликів. Для виборчої кампанії кандидатки в нардепи Оксани Савчук вигадали мем “міст порозуміння”.
Будь-які незручні запитання чи критику проєкту команда Марцінківа оголошувала провокаціями заздрісників і підступами політичних опонентів.
Але запитань стає все більше, прості “відмазки” про заздрісників вже не працюють, і Марцінківу доводиться шукати переконливіші відповіді. Зокрема, пояснювати вартість моста. Бо вона вразила навіть президента.
“А скільки кілометрів має цей міст?” – спитав Володимир Зеленський Руслана Марцінківа, коли мер озвучив суму в 426 мільйонів гривень під час робочої наради в Івано-Франківській ОДА 2 серпня.
Тоді Марцінків попросив у Зеленського на міст з державного бюджету 150 мільйонів гривень. А 426 мільйонів, за словами мера, – це орієнтовні витрати на конструкцію мосту протяжністю 324 метри, на розв’язку на вулиці Надрічній та 2,5 км під’їзної дороги з боку вулиці Хіміків.
Але і ця сума не є остаточною. Вартість моста швидше за все перевищить пів мільярда гривень. Рахуємо.
Як і чому росла ціна
Камінь під будівництво нового моста через Бистрицю Солотвинську до мікрорайону “Пасічна” урочисто заклали 6 травня 2016 року. Іванофранківці обрали назву моста інтернет-голосуванням – зі 150 варіантів понад 50% голосів отримала назва “Галицький”.
Масштабне будівництво запланували у три черги: перша – будівництво розв’язки в районі вулиць Хіміків – Надрічна, друга – будівництво під’їзної дороги з вулиці Хіміків, третя – спорудження самого моста.
Роботи почали з кінця – з третьої черги. 30 червня 2017 року тодішній голова ОДА Олег Гончарук затвердив проєктну документацію на будівництво моста із кошторисною вартістю 212,3 млн грн. І на початку липня того ж року управління капітального будівництва (УКБ) міськвиконкому оголосило тендер з очікуваною вартістю 206,6 млн грн.
За перемогу у тендері змагалися чотири фірми: ТОВ “ПБС” (наближена до нардепа Олександра Шевченка), ТОВ “Алке Іншаат Санайе ве Тіджарет” (кінцевим бенефіціарним власником є азербайджанець Бабаєв Сулейман Галібіят) та дві фірми з Києва – ТОВ “МСУ-2” та ТОВ “Мостобудівельний загін №112”. Обидві пов’язують з екснардепом від Партії регіонів Володимиром Продивусом.
За даними YouControl, фірма “МСУ-2” зареєстрована на Андрія Коротича. Він також є співзасновником фірми ТОВ “Мостобудівельна компанія МСУ” разом зі Світланою Продивус – дружиною екснардепа від Партії регіонів Володимира Продивуса. Сам Володимир Продивус є власником ТОВ “Мостобуд”, яке разом з учасником тендеру ТОВ “Мостобудівельний загін №112” заснувало корпорацію “Укрмостобуд”.
Найнижчу ціну запропонувала фірма “Мостобудівельний загін №112” – 120 млн грн і виграла тендер.
Представники компанії “ПБС” заявляли тоді, що за такі гроші міст згідно з замовленням збудувати нереально, ціну опустили навмисно нижче собівартості і обов’язково піднімуть в процесі будівництва.
Однак виконуючий обов’язки директора ТОВ “Мостобудівельний загін №112” Сергій Порожнюк заспокоював, що компанія запропонувала таку ціну, щоб закріпитися у регіоні.
Виявилося, що в “ПБС” мали рацію.
Вже через рік, 3 жовтня 2018 року, міське УКБ укладає угоду з ТОВ “Мостобудівельний загін № 112” про додаткові роботи з будівництва мосту на 58,35 млн грн.
В обґрунтуванні до угоди замовник пояснює, що всі залізобетонні конструкції замінили на металеві. Нібито зекономили на залізобетоні, а міст став легшим і міцнішим.
«Змінені конструкції фундаментів і опор та можливість застосування технологій насування балки призведе до зменшення трудовитрат, що в свою чергу зменшить терміни будівництва», – йдеться в обґрунтуванні.
Тобто замовник пояснює, що зменшуються витрати на матеріали та трудовитрати, при цьому вартість робіт збільшується наполовину (!).
Згодом Руслан Марцінків подорожчання робіт пояснював зростанням вартості металу. Коли оголошувався тендер, вартість металу закладали по 34 тис. грн за тонну, а купували – по 87 тис. грн за тонну.
«Крім того, зросла мінімальна заробітна плата, витрати на пальне та електроенергію», – каже Марцінків.
За його словами, на сьогодні місто вже заплатило за будівництво моста 136 млн грн. З них не цілих 2 млн грн отримав підрядник, решту витратили на метал.
Отже, на сьогодні вартість будівництва моста зросла зі 120 до 178 млн грн. Якщо ціна на метал буде зростати, то будівництво моста обійдеться у 200 млн грн.
Не вкладається підрядник не лише в кошторис, а й у терміни. Якщо за договором компанія мала закінчити роботи до кінця серпня 2019 року, то тепер реального завершення робіт у мерії сподіваються до кінця року.
Дивні рухи довкола тендеру на розв’язку
Найдорожча частина цього масштабного проєкту – це не сама арка мосту, а з’їзд і розв’язка з боку вулиці Надрічної.
Тендер на будівництво розв’язки УКБ оголосило у квітні з очікуваною вартістю майже 330 млн грн. Це десята частина цьогорічного бюджету Івано-Франківська та більш як третина від суми усіх договорів, які УКБ уклало через Prozorro (925 млн грн).
Але щось пішло не так…
«Тендер не відбувся, Антимонопольний комітет оскаржив його, і зараз йде підготовка до повторного тендеру. Закладена ціна на метал, яка є на ринку, і нинішня заробітна плата. Яка буде конкурентна боротьба по тендеру, ми не знаємо», – зазначив Марцінків.
Але мер лукавить: Антимонопольний комітет (АМК) не оскаржував закупівлю, тендер скасував сам замовник. Ба більше, міське УКБ поводиться так, як зазвичай роблять недобросовісні замовники, які організовують тендери під «своїх» підрядників.
Так, тендер на будівництво розв’язки не анонсували ні мер, ні його команда. У річному плані на Prozorro УКБ розмістило інформацію про цю закупівлю… за пів години до оголошення тендеру (!).
У річному плані інформацію опублікували 4 квітня о 15:23 
Тендерну документацію почали завантажувати 4 квітня о 16:14
Пояснимо: згідно з законодавством, замовники публікують на Prozorro річний план закупівель після затвердження бюджету. Це дає можливість легше й ефективніше шукати підрядників, а потенційним виконавцям робіт – підготуватися до участі в тендері.
Однак наш замовник наміри провести цю закупівлю тримав у таємниці до останнього.
На торги прийшли чотири компанії: ТОВ “Мостобудівельний загін-112”, яке вже будує міст, ТОВ “Будівельна компанія “Адамант”, ТОВ “ПБС” та ТОВ “Завод Майстер-ПрофІ”.
Пропозиції останніх двох учасників тендерний комітет відхилив. “Завод Майстер-ПрофІ” не надав банківської гарантії, підтвердження досвіду виконання робіт та ще кількох довідок.
Пропозицію “ПБС” відхилили, бо фірма не надала сканокопiю договору про виконання аналогiчних проєктних робiт iнженером-проєктувальником, якого планус залучати для виготовлення робочої документації. Мовляв, учасник надав копії договорів лише на проведення капітального ремонту мостів, а не на нове будівництво.
Компанія “ПБС” оскаржила цю відмову до Антимонопольного комітету, який визнав рішення тендерного комітету неправомірним.
Цікаво, що таке начебто прискіпливе міське УКБ не помітило очевидного зв’язку між іншими двома учасниками. ТОВ “Мостобудівельний загін-112” та будівельна компанія “Адамант” надали довідки, що планують залучати одного й того самого інженера-проєктуальника – Дітковського Сергія Леонідовича, що може свідчити про змову між ними.
Та врешті у день, коли мав відбутися аукціон, 12 червня, тендерний комітет просто скасовує торги через нібито “виявлені порушення у частинi складання тендерної документацiї замовником“. Тобто УКБ у день аукціону зненацька знайшло порушення у своїй же документації (!)
Якщо сам замовник вирішує скасувати торги, то його рішення ніхто не може оскаржити, якою б формальною не була причина скасування. До таких методів часто вдаються замовники, які хочуть, щоб тендер виграв конкретний учасник.
Отже, тендер скасували не через скарги, як говорить Марцінків, а лише через те, що так вирішив сам замовник – місто.
Цікавий нюанс. Якби тендер таки виграв ТОВ “Мостобудівельний загін-112”, то субпідрядні роботи виконував би “Івано-Франківськ автодор”. Ця фірма роками отримує підряди на ремонт доріг в Івано-Франківську, її вважають наближеною до керівництва місцевої партії “Свободи”. З лютого цього року “Івано-Франківськавтодор” очолює Ростовцев Станіслав Сергійович – помічник депутата міської ради від ВО “Свобода” Андрія Строїча.
Новий тендер на розв’язку начальник міського УКБ Роман Галіпчак обіцяє оголосити до кінця серпня. Він переконує, що фірму “ПБС” спробували не допустити до торгів “через брак досвіду у виконанні аналогічних робіт”. Хоча про ворожі стосунки між командою Марцінківа і командою Шевченка у Франківську не чули хіба глухі. На запитання, чому сам замовник скасував тендер, Галіпчак відповідає:
“Щоб ми мали можливість впорядкувати всю тендерну документацію, щоб у нас потім не було ні фірми “ПБС”, ні ще якоїсь фірми, яка би могла нас знову подавати в Антимонопольний комітет і блокувати роботу”.
Якщо новий тендер відбудеться, то міст з розв’язкою може коштувати понад пів мільярда гривень.
Окрім того, має бути оголошений тендер на будівництво вулиці Хіміків. За словами Марцінківа, третій тендер оголосять наступного року. Дорогу планують збудувати за місяць-півтора. Скільки вона буде коштувати, в УКБ ще не порахували, але кажуть, що це буде найдешевший етап будівництва.
Всі роботи обіцяють завершити до кінця 2020 року.
Імітація відкритості
Регулярні фотосесії і зйомки роликів на “мості порозуміння” – це лише ілюзія відкритості. Мерія дуже неохоче відкривала інформацію про проєкт моста і його вартість.
Так, проєктно-кошторисну документацію на будівництво моста УКБ довго всупереч закону тримало у таємниці. Не надало її і на запит одного з депутатів Сергія Гаєвського. Врешті він витребував документацію через суд, при цьому місто завзято судилося, аби не показувати проєкт громадськості. Гаєвський отримав документи аж після рішення апеляційного суду.
В УКБ тоді виправдовувалися, що відмовлялися оприлюднювати проєкт, бо громадськості… бракує знань, щоб його зрозуміти (!).
“Для розуміння та усвідомлення інформації, що міститься у документах, витребуваних інформаційним запитом, необхідно володіти відповідними знаннями у цій галузі. Пересічному мешканцю міста, котрий не володіє такими знаннями, така інформація буде не зрозумілою, не доступною для усвідомлення”, – пояснювали в УКБ.
Лише наприкінці листопада 2018 року, через рік після того, як розпочалися роботи, Марцінків оприлюднив 3D-проєкт майбутнього мосту та розв’язки.
Ролик зробили й опублікували після того, як кількасот франківців (архітектори, містопланувальники, громадські діячі, підприємці, навіть члени міськвиконкому та інші) звернулися до Марцінківа відкритим листом з пропозиціями та зауваженнями щодо будівництва. Мерія ці пропозиція відкинула.
Є запитання і щодо відбору підрядника. Коли фірма “Мостобудівельний загін №112” у 2017 році виграла тендер на будівництво моста, вона мала 722 тис. грн податкового боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЗУ “Про публічні закупівлі” “замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)”. Крім того, фірма мала заборгованість з виплати заплати та борги перед контрагентами.
Зараз податкову заборгованість підприємство погасило, але залишилося в реєстрі боржників.
Чому мерія погодилася на підрядника з фінансовими проблемами – відповіді нема.
Чи вкладеться місто у півмільярда гривень – ніхто прогнозувати не береться. Якщо підрядник затягне з виконанням робіт, у цьому, мабуть, будуть винні “заздрісники” й “опоненти”. Або Зеленський – якщо держбюджет не дасть 150 мільйонів гривень, про які просив Марцінків.
*Робота аналітиків оплачена за підтримки наших європейських партнерів. Для створення цього матеріалу не витрачено жодної бюджетної гривні.
Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО “Центр “Антикорупційна платформа”. Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.
