Домашні тварини – наші друзі і члени сім’ї, та водночас досить часто є причиною алергічних захворювань. Гіперчутливість до алергенів домашніх тварин – один із важливих факторів ризику бронхіальної астми, алергічного риніту, алергічного кон’юнктивіту та атопічного дерматиту.
Як розпізнати алергічну реакцію на котів і собак, чому в собак самці більш алергенні, ніж самки, чи можна уникнути алергії, чи слід відмовлятися від домашніх улюбленців – про все це читачам КУРСу розповідає Ірена Попадинець, кандидатка медичних наук, лікарка-алерголог клініки “Мед-Атлант“.
Які домашні тварини можуть бути причиною алергії?
Один із найбільших виробників кормів для домашніх тварин Mars Petcare оприлюднив статистику утримання домашніх тварин у світі. Людство утримує 522 млн собак і 399 млн котів. Виявилося, що майже скрізь собаки популярніші, ніж кішки. Загалом у світі в 33% сімей є собаки, а в 23% – коти.
В Україні через війну, яка триває вже майже десять років, отримати точну статистику неможливо. Але є дані, що хатніх улюбленців мають понад 60% українців. І відсоток прихильників котів суттєво більший.
Алергія може виникати на котів, собак, інших домашніх тварин, а також на свійських. Серед домашніх улюбленців, які можуть бути подразниками, також морські свинки, хом’яки, кролики, щурі, миші. А серед свійських це, наприклад, коні, кози, корови.
Найчастіше буває алергія на кішок та собак. Це пов’язано з тим, що тварини виділяють багато різних алергенів, а ще з ними людина контактує частіше й триваліше.
Алергія – патологічна гіперреакція імунної системи, спричинена підвищеною чутливістю до певних речовин. Ці речовини називаються алергенами, вони переважно є білками за хімічною будовою.
Симптоми алергії у чутливих людей можуть розвиватись як при вдиханні алергенів під час безпосереднього контакту з твариною, так і під час перебування в середовищі, забрудненому алергенними білками тварин – у приміщенні, де якийсь час була тварина.
Є дані, що алергія на котів виникає приблизно у два рази частіше, ніж на собак.
Якщо говорити про алергію на мишей, щурів, то вона частіше виникає у людей, які живуть в приватних будинках, де вища ймовірність контакту з цими тваринами. Або ж у тих, хто працює в лабораторіях, зоомагазинах. Це ж саме стосується людей, які мають безпосередній контакт з коровами, конями.
Важливо знати, що алергія на котів і собак може виникати в людей, які не мають вдома тварин. Чому? Зростаюча кількість котів і собак, яких утримують люди, спричиняє значне збільшення рівня їхніх алергенів у приміщеннях, де ці тварини не проживають: у школах, дитсадках, магазинах, офісах. Так, котячі алергени були виявлені у школах, громадському транспорті, в інших громадських місцях, оскільки люди переносять їх на своєму одязі. Ці алергени є дуже летючими – легко поширюються та можуть тривалий час перебувати в повітрі.
Шерсть гризунів - хом’яків, щурів, мишей – містить білки, за структурою подібні до білків шерсті котів та собак. Тому у людей, схильних до алергії на кішок чи собак, реакція ймовірна також при контакті з гризунами.
Можлива також перехресна алергія, коли внаслідок чутливості до хом’яків розвивається алергія до собак/котів.
Алергія на котів і собак: особливості, прояви
Якщо у людини після контакту з твариною або при перебуванні в приміщенні, де живе тварина, спостерігаються чхання, сльозотеча, свербіж шкіри, то ймовірною причиною цього є саме алергени тварини.
Також може розвинутися закладеність носових пазух, виділення з носа, почервоніння та свербіж очей, кашель, неприємні відчуття у грудях, поява хрипів та задишки, висипання на шкірі. У важких випадках можуть виникати кропив’янка, напади бронхіальної астми, анафілактичні реакції.
Алергія на котів
Вона може розвиватися в будь-якому віці. Вона може розвинутися навіть через пів року перебування улюбленця вдома.
Механізм виникнення алергії на котів такий самий, як при дії інших інгаляційних алергенів: алерген потрапляє в організм людини, й імунна система починає виробляти до нього антитіла. Цей процес називається сенсибілізацією. Якщо імунна система дає збій, то антитіла виробляються в надмірній кількості і при повторному потраплянні алергену активізуються і запускають каскад складних біохімічних реакцій, які і призводять до клінічних проявів.
Алергени котів містяться в шерсті, слині, епідермісі (лупі), сечі, сальних залозах. Основними джерелами алергенів у котів є слина, сальні та періанальні залози. Суха слина та лупа поширюються з котячого волосся як дрібні повітряні частинки в навколишнє середовище та викликають сенсибілізацію. Котяча лупа дуже дрібна і при потраплянні в повітря може залишатися в ньому тривалий час, тобто людина весь цей час буде контактувати з алергенами.
Довжина шерсті кота, стать, час перебування в приміщенні не впливають на рівень алергенів. Але що більше котів перебуває в помешканні, то більша концентрація їхніх алергенів. Є дані, які свідчать про те, що алергени котів частіше викликають алергію, ніж алергени кішок.
Алергія на собак
Клінічно аналогічна. Вираженість симптомів може бути різною: від легкої до важкої, залежно від індивідуальної чутливості. У деяких людей можуть спостерігатися шкірні реакції – наприклад, може потріскати шкіра або з’являються висипання там, де тварина її лиже. Собаки виробляють кілька алергенних білків, які можуть викликати реакцію. Основні собачі алергени містяться в слині та лупі тварин, також вони є в шерсті і сечі.
Деякі пацієнти мають алергію тільки на самців (псів), а з самками собак контактують без проявів захворювання. Причина в тому, що самці виробляють більше алергену Can f1, а також Can f5, який самки не виробляють.
Чи є гіпоалергенні коти і собаки?
Гіпоалергенних котів і собак не буває – це міф. Іноді люди думають, що, завівши котика без шерсті чи собаку, який не линяє, уникнуть алергії. Це не так. Є дані, що деякі породи котів та собак виробляють менше алергенів, але вони їх все одно виробляють.
Прогнозувати, на яких саме тварин і чи взагалі може розвинутися алергічна реакція, майже неможливо. Іноді час від першого контакту з алергеном (сенсибілізації) до розвитку симптомів захворювання може бути тривалим, йдеться навіть про роки. Присутність в будинку тварин ніяк не впливає на потенційну можливість виникнення астми та алергії: про це свідчать результати дослідження розвитку 20 тисяч європейських дітей від народження до молодшого шкільного віку.
Знайомство з домашніми тваринами у ранньому віці, навіть під час перебування у материнському животику, може допомогти уникнути алергії на них. За деякими дослідженнями, діти, які контактують з собакою на першому році життя, можуть мати кращу стійкість до інфекцій верхніх дихальних шляхів, ніж діти, які не мали цього контакту.
А висновки проведеного в Данії дослідження показують, що утримання свійських тварин на фермі або будинку з народження або з раннього дитинства малюка спрацьовує як захист від розвитку алергічних реакцій. Тому вчені більше не вбачають підстав рекомендувати сім’ям з дітьми відмовлятися від домашніх тварин через побоювання алергічних реакцій.
Наука не стоїть на місці: як лікувати алергію на домашніх тварин
Алергія досить часто проявляється саме тоді, коли домашній улюбленець вже став другом, повноправним членом сім’ї і прощання з ним рівнозначне зраді. Не варто засмучуватися: наука не стоїть на місці, і на сьогодні є достатньо методів діагностики та ефективне лікування. В цій ситуації важливо вчасно і правильно діагностувати алергію та індивідуально підібрати терапію.
Рекомендації, які допоможуть зменшити вираженість симптомів алергії:
- Намагайтеся якомога рідше гладити тварину чи брати її на руки. Відразу мийте руки після контакту.
- Обмежте кількість приміщень, де кіт/собака гуляє вільно. Не пускайте тварину до своєї спальні та кухні.
- Якщо є можливість, тримайте собаку чи кота якомога більше часу на відкритому повітрі.
- Якщо дозволить ветеринар, періодично купайте улюбленця.
- Частіше прибирайте помешкання за допомогою пилососа з HEPA-фільтром, робіть вологе прибирання. За можливості позбавтесь килимів та портьєр. На них осідає пил, який містить котячі алергени.
- Не дозволяйте тварині лежати на м’яких меблях. При необхідності можна використовувати чохли, які необхідно часто прати.
- Килими містять велику кількість пилу, лупи й інших алергенів, незалежно від того, як часто їх пилососять, тому підлоги з твердих порід дерева, вінілу або лінолеуму – кращий варіант для людей, які страждають на алергію.
- Встановіть в оселі повітряні фільтри. Досить ефективні очисники повітря з HEPA-фільтрами, які працюють безперервно в спальні або вітальні, вони знижують рівень алергенних частинок у повітрі.
- Для котів можна використовувати спеціальний корм, який зменшує виділення алергенів.
Важливо також пам’ятати: навіть коли у людини немає вираженої алергії на домашніх тварин, собака або кіт може принести до оселі на лапах та шерсті пилок рослин, плісняву та інші алергени. Щоби бути впевненим, що саме тварина стала причиною алергічних симптомів, краще звернутися до алерголога і пройти необхідні обстеження.
Сучасна медицина пропонує інформативні методи обстеження, за допомогою яких можна чітко визначити, чи є алергія на тварин та до яких саме алергенів є сенсибілізація. За допомогою методу молекулярної алергодіагностики можна спрогнозувати ефективність лікування, дати рекомендації щодо певних обмежень з огляду на перехресні реакції та підібрати індивідуальну терапію.
Якщо ж симптоми алергії виражені та погіршують якість життя, це ще не привід шукати домашньому улюбленцю нового господаря. На сьогодні є ефективна терапія, яка дозволяє або позбутися захворювання повністю, або значно зменшити вираженість симптомів. У сучасній алергології застосовують метод алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). АСІТ – єдиний метод лікування алергії, який дозволяє не пригнічувати симптоми, а усувати реакцію організму на алерген. Саме алерген-імунна терапія є відповіддю на питання, як лікувати алергію на домашніх улюбленців.
Якщо в анамнезі були випадки алергічних реакцій чи спостерігаються алергічні симптоми при контакті з тваринами, але людина в майбутньому планує завести собаку чи кота, то варто отримати консультацію алерголога. Можна почати лікування за допомогою алергенів і через якийсь час взяти чотирилапого друга.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Читайте також:
- Хто живе всередині нас: найпоширеніші паразитарні інфекції і як їх лікують
- Гормональні причини випадіння волосся: що робити, коли ламається і сиплеться
- Коли забиті судини: як виявити атеросклеротичні бляшки і що з цим робити
- Народити здорову дитину: головне про вагітність від акушера-гінеколога Мар’яни Петрини
- Без точки G: як досягти оргазму, пояснює лікарка-гінеколог Олександра Попович
- Плазмоліфтинг для чоловічого здоров’я: сексопатолог Оксана Вінтонів про інноваційне лікування еректильної дисфункції
- Кожна жінка проживає клімакс по-своєму: гінеколог Ірина Кишакевич про те, як не втратити форму і здоров’я
- Лапароскопія в 3D проекції: як у “Мед-Атланті” оперують органи черевної порожнини
- Лазер рятує вени: що таке варикоз ніг і як його лікують
- Системний червоний вовчак: як розпізнати хворобу і навчитися з нею жити
- Чому болять суглоби: як ін’єкції гіалуронової кислоти зупиняють остеоартроз
- Рак молочної залози: чому потрібно звернутися до мамолога, поки нічого не турбує
- Радість народити не має віку: що треба знати майбутнім мамам в 40+