Важливість правильної інтимної гігієни часто недооцінюють, хоча вона напряму впливає на здоров’я жіночих статевих органів і допомагає запобігти інфекціям. Ми постійно бачимо рекламу “інтимних” гелів і серветок, які обіцяють ідеальну чистоту. Однак надмірний або неправильний догляд може нашкодити. Як правильно підтримувати природний захист, розповідає Марта Мисишин, лікарка-гінеколог клініки “Мед-Атлант”.
Особливості зовнішнього захисту
Якось до мене звернулася 28-річна пацієнтка без хронічних захворювань, яка активно займалася сексом і планувала вагітність. Вона скаржилася на свербіж, печіння та сухість в області вульви понад тиждень. Інфекцій не було виявлено. Під час розмови з’ясувалося, що вона підмивалася 4-5 разів на день, використовувала парфумований гель для душу, іноді додавала антисептик і щодня – інтимні серветки та дезодорант. «Я просто хотіла бути чистою… Мені здавалося, що частіше — то краще», — пояснила жінка. Але це не завжди так, коли йдеться про інтимну зону.
Вульва — це зовнішні жіночі статеві органи, які включають великі та малі статеві губи, клітор, вхід до піхви та зовнішній отвір сечівника. На відміну від піхви, яка самоочищається завдяки мікробіоті (переважно корисним бактеріям — лактобактеріям) та кислому середовищу, шкіра вульви потребує гігієнічного догляду.
Шкіра вульви має природний захисний бар’єр, що складається з:
- тонкого ліпідного шару (жирового шару, що захищає шкіру);
- збалансованого pH (показника кислотності, що підтримує здорове середовище);
- власної мікрофлори (корисних мікроорганізмів).
Згідно з рекомендаціями провідних світових гінекологічних організацій, правильна інтимна гігієна має бути такою:
- Частота: 1-2 рази на добу, не частіше.
- Напрямок рухів: завжди спереду назад, щоб уникнути потрапляння кишкових бактерій.
- Підмивання: тільки зовнішнє (вульва), без проникнення в піхву. Піхва не потребує додаткового промивання (спринцювання).
- Засоби: з нейтральним або слабокислим pH (4,0–5,5). Вони повинні бути без ароматизаторів, барвників та антисептиків. У крайньому разі достатньо звичайної теплої води.
Чого слід уникати:
- Звичайне мило, гелі для душу: вони часто мають лужний pH, який може порушити природний кислотний баланс вульви.
- Ароматизовані серветки, спреї, інтимні дезодоранти: ці засоби можуть викликати подразнення та алергічні реакції.
- Спринцювання: введення рідини в піхву змінює її мікрофлору та кислотність, що значно підвищує ризик інфекцій.
- Надмірне тертя, агресивне миття або використання мочалок: це може пошкодити ніжну шкіру вульви.
Регулярне використання лужного мила, ароматизаторів, антисептиків порушує природні захисні механізми, зменшує кількість корисних лактобактерій, створює сприятливі умови для розмноження шкідливих мікроорганізмів. Викликає сухість, мікротріщини, свербіж. Може спровокувати вторинне подразнення або контактний дерматит – запалення шкіри від контакту з подразником.
Пацієнтка отримала такі рекомендації: повністю відмовитись від ароматизованих та агресивних засобів; Використовувати тільки теплу воду або pH-збалансований гель; тимчасово припинити носити синтетичну та обтягуючу білизну. Додатково — використовувати заспокійливий крем з пантенолом (зовнішньо). Через 5 днів її стан покращився, а через два тижні шкіра повністю відновилася.
Інтимна зона — це не стерильна операційна. Вона має власну систему захисту, яку легко порушити надмірною гігієною.
Дезодоранти, білизна, щоденні прокладки: як собі не нашкодити
Попри активну рекламу, використання інтимних дезодорантів, ароматизованих спреїв або вологих серветок “для свіжості” може порушити природний баланс мікрофлори піхви і навіть спровокувати запалення.
Інтимні дезодоранти часто містять:
- Ароматизатори (synthetic fragrance).
- Консерванти (наприклад парабени, феноксиетанол).
- Антисептики або спиртовмісні речовини.
- Поверхнево-активні речовини (SLS).
Хоча ці компоненти створюють відчуття свіжості, водночас можуть викликати подразнення, алергію, контактний дерматит, а також знищувати корисну флору. Особливо небезпечним є їх регулярне або щоденне використання.
Часто потреба у використанні спреїв або серветок виникає не через реальну проблему, а через нав’язану маркетингом ідею, що інтимна зона “повинна пахнути парфумом”. Але запах піхви в нормі є легким, індивідуальним і не потребує маскування. Неприємний запах або дискомфорт потребують не парфумів, а медичної консультації, бо можуть бути симптомами інфекції.
Доказова медицина не рекомендує будь-які ароматизовані засоби для інтимної зони. Дослідження показують, що жінки, які регулярно використовували спреї або дезодоранти для інтимної зони, втричі частіше страждали на бактеріальний вагіноз і вдвічі частіше мали кандидоз. Відтак жінок застерігають, що “втручання в здорову інтимну екосистему без медичних показань — необґрунтоване і потенційно шкідливе”.
Звідси й увага білизні, яка є першим бар’єром між делікатною зоною та зовнішнім середовищем. Вибір трусиків безпосередньо впливає на мікрофлору вульви, рівень вологи, схильність до подразнень та інфекцій.
Бавовна (100%) є золотим стандартом у виборі білизни. Це гіпоалергенний, дихаючий матеріал. Добре вбирає вологу, не створює “парникового ефекту”. За дослідженнями, жінки, що носять бавовняну білизну, мають на 60% менше епізодів дискомфорту.
Шовк і мікромодал умовно безпечні, якщо мають бавовняну ластовицю (внутрішню частину, що прилягає до вульви), не використовуються щодня та не поєднуються з вузьким одягом.
Синтетика (поліестер, нейлон, лайкра) погано пропускають повітря, підвищуючи температуру та вологість, затримують піт і виділення, створюючи сприятливе середовище для грибків. Часто містять барвники та хімікати. Носіння синтетичної білизни пов’язане з підвищеним ризиком рецидивуючого кандидозу.
Що стосується фасону, то класичні трусики (сліпи, бріфи) при правильному розмірі не порушують циркуляції повітря. Тоді як трусики-стринги, танга можуть викликати тертя між анальною та вагінальною зоною, збільшуючи ризик перенесення кишкових бактерій. Дослідили, що жінки, які часто носять стринги, мають вищий ризик інфекцій сечовивідних шляхів.
Якщо дуже хочеться носити синтетичну білизну, то краще носити її кілька годин, не щодня. Також рекомендовано уникати щільної білизни на ніч, в ідеалі спати без неї.
Багато жінок використовують щоденні прокладки для відчуття “свіжості” або щоб захистити білизну. Ці вироби, що поглинають незначні фізіологічні виділення, часто містять полімерну основу (яка не пропускає повітря), ароматизатори та клейкий шар для фіксації.
Щоденні прокладки вмотивовані при рясних фізіологічних виділеннях (під час овуляції, у другій фазі циклу), в останні дні менструації, під час лікування вагінальних інфекцій, коли використовуються свічки. А також у дорожніх або стресових ситуаціях, коли немає доступу до гігієни. Користування має бути обмеженим у часі, інакше може зашкодити.
Проілюструю. 24-річна пацієнтка скаржилася на свербіж, печіння та відчуття вологи в області вульви, які посилювалися ближче до вечора. Вона використовувала щоденні прокладки безперервно більше як 6 років, змінюючи їх лише двічі на день, і обирала ароматизовані. Обстеження не виявило інфекцій, але був діагностований контактний вульвіт (запалення вульви), спричинений подразненням від прокладок.
Більшість щоденних прокладок створюють “парниковий ефект” – підвищується вологість і температура шкіри, що призводить до мацерації (розм’якшення шкіри) і сприяє розмноженню грибків та бактерій. Тривале носіння прокладок може підвищувати ризик вульвовагінального кандидозу (молочниці). Може виникнути подразнення чи алергія.
Якщо використовуєте щоденні прокладки, змінюйте їх кожних 3-4 години, навіть якщо здається, що вони ще сухі. Обирайте гіпоалергенні, без ароматизаторів, з дихаючим шаром. При наявності виділень, які змушують носити прокладку постійно, зверніться до лікаря, а не маскуйте симптоми.
Секс і гігієна: важливі нюанси
Мікрофлора піхви — складна екосистема з мільярдами мікроорганізмів, які щодня захищають слизову оболонку від шкідливих бактерій, підтримують кислотність та баланс. В нормі ці мікроорганізми живуть у гармонії з організмом жінки, не спричиняючи запалення чи дискомфорту.
На мікрофлору піхви впливають:
- Гормони (естрогени): стимулюють утворення глікогену (їжі для корисних лактобацил) в епітелії піхви.
- Сексуальна активність: нові партнери можуть змінювати мікробіом.
- Гігієна: спринцювання, агресивні гелі, вологі серветки з антисептиком порушують pH.
- Антибіотики: вбивають не лише шкідливі, а й корисні бактерії.
- Менструальний цикл, вагітність, пологи, менопауза: все це змінює гормональний фон, а отже, і мікрофлору.
Гігієна статевого партнера та гігієнічні процедури після сексу є важливими і часто недооціненими факторами для жіночого здоров’я.
Гігієна партнера: чоловіки можуть бути безсимптомними носіями мікроорганізмів (таких як гарднерела, мікоплазма, уреаплазма), які порушують мікрофлору жінки. Без належної гігієни від чоловіка ці мікроорганізми можуть передаватися партнерці. Дослідження показують, що у парах з рецидивуючим бактеріальним вагінозом (порушенням мікрофлори піхви) часто виявляли однакові штами гарднерела в обох партнерів.
Вплив сперми: сперма має лужне середовище (pH приблизно 7,2–8,0). При її потраплянні до піхви тимчасово підвищується pH, що може зменшити активність лактобактерій та створити умови для росту анаеробних бактерій (які розмножуються без кисню). Це особливо важливо для жінок із нестабільною мікрофлорою або схильністю до бактеріального вагінозу.
Гігієна до і після статевого контакту:
- Для чоловіків: регулярне підмивання (особливо перед сексом), гігієна зони крайньої плоті, уникнення ароматизованих гелів та агресивних засобів, регулярна зміна білизни. У разі частих інфекцій у партнерки — обстеження пари.
- Для жінок: легке очищення зовнішніх статевих органів теплою водою або pH-збалансованим гелем зовні. Обов’язково спорожняйте сечовий міхур після сексу, особливо якщо ви схильні до посткоїтального циститу (запалення сечового міхура після статевого акту). Регулярне сечовипускання після сексу на 25-30% знижує ризик інфекцій сечовивідних шляхів.
Спринцювання — введення рідини в піхву для “очищення” може нашкодити. Попри десятиліття популяризації як частини “інтимної гігієни”, ця практика не має жодного підтвердженого позитивного ефекту і є шкідливою.
Провідні світові організації гінекологів, ВООЗ не рекомендують рутинного спринцювання. За їхніми даними, воно збільшує ризик повторного кандидозу (молочниці) у 2,5 рази. Також у жінок, які спринцюються, ризик бактеріального вагінозу вищий на 40%. Спринцюватися можна лише в окремих випадках за призначенням лікаря.
Важливий момент – інтимна гігієна під час менструації. В цей час у піхві тимчасово підвищується pH, що знижує захисну функцію лактобактерій. Менструальна кров є сприятливим середовищем для росту умовно-патогенної флори, особливо при недостатній гігієні або надто довгому носінні засобів гігієни. Незалежно від виду обраного засобу (прокладки, тампони, менструальна чаша) його потрібно змінювати кожні 3-4 години (або частіше, за потреби). Це запобігає подразненню шкіри та слизової і розвитку інфекцій.
Цукор і молочниця: вплив харчування на інтимну мікрофлору
Харчування може впливати на стан інтимної мікрофлори, хоча не є єдиним чи основним чинником розвитку порушень, таких як кандидоз (молочниця). Є дані, що підтверджують зв’язок між раціоном, рівнем глюкози, станом імунної системи та змінами у мікробіоті піхви.
Молочниця — це надмірне розмноження дріжджоподібних грибів роду кандіда. У нормі ці мікроорганізми можуть бути присутні в незначній кількості, але ріст лактобактерій та кисле середовище (pH 3,8–4,5) не дозволяють їм розмножуватись. Порушення балансу (через антибіотики, гормональні зміни, ослаблений імунітет, стрес тощо) може призвести до кандидозу. Одним із факторів ризику є особливості харчування.
Надлишкове споживання простих вуглеводів (цукру) може створювати сприятливі умови для зростання грибків, особливо якщо є порушення толерантності до глюкози або інсулінорезистентність. Високий рівень глюкози в крові призводить до більшої кількості глюкози у слизових оболонках, що є живильним середовищем для грибів. Клінічні дослідження показують, що жінки з високим глікемічним індексом дієти частіше хворіють на рецидивний кандидоз.
Попри поширену думку, споживання хлібопекарських дріжджів прямо не спричиняє молочниці. Проте надмірне споживання булочок, білого хліба, солодкої випічки знову ж таки пов’язане з високим вмістом вуглеводів, що опосередковано сприяє кандидозу.
Раціон із помірною кількістю складних вуглеводів, клітковини, ферментованих продуктів (натуральний йогурт, кефір), низьким вмістом цукру — сприятливо впливає на мікробіом і знижує ризик рецидивів молочниці.
Тривожні симптоми: що свідчить про проблеми в інтимній зоні?
Важливо знати, коли варто звернутися до лікаря, адже самолікування може нашкодити.
Симптоми, яких не слід ігнорувати:
- Зміна вагінальних виділень:
- Різко збільшується або зменшується кількість.
- Колір змінюється на жовтуватий, сірий, зелений, білий сирнистий.
- З’являється нетипова піниста структура.
- Супроводжуються неприємним запахом (наприклад, рибним).
- Свербіж і печіння в ділянці вульви або піхви. Постійне або посилюється вночі, після душу, сексу, сечовипускання.
- Біль або дискомфорт під час статевого акту.
- Порушення сечовипускання. Часті позиви, печіння, відчуття неповного спорожнення.
- Почервоніння, набряк, мікротріщини слизової оболонки.
- Незрозуміле підвищення температури тіла або біль внизу живота.
Більшість скарг, пов’язаних із дискомфортом в інтимній зоні, можуть бути симптомами щонайменше 5-6 різних станів і часто вимагають різного лікування. Без мікроскопії, тесту на pH, мазків та ПЛР-діагностики неможливо точно знати, що саме відбувається. Це як лікувати біль у грудях, не з’ясувавши, чи це інфаркт, гастрит чи защемлення нерва.
Інтимна гігієна — не просто косметична процедура, а питання збереження природного, фізіологічного балансу. Будь-яке зовнішнє втручання в цей механізм (особливо спринцювання, використання дезодорантів, антисептиків, агресивних мийних засобів) може порушити кислотність середовища, спричинити дисбіоз (порушення балансу мікрофлори), рецидиви кандидозу (молочниці) або бактеріальний вагіноз.
Інтимна гігієна повинна базуватися на принципах мінімального втручання, щоденної обережної гігієни зовнішніх статевих органів, дотримання гігієни рук, вибору білизни з натуральних тканин, а також врахування змін фізіологічного стану (менструація, статевий акт, вагітність).
Раціон, стрес, хронічні захворювання та гігієна партнера також є значущими факторами, що впливають на жіноче здоров’я.
Якщо ви помітили будь-які порушення мікробіому або інші скарги (свербіж, печіння, незвичні виділення), не займайтеся самолікуванням. Зверніться до фахівця для лабораторної діагностики та огляду, щоб отримати точний діагноз та відповідне лікування.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Обійдемося без операції: що таке мастопатія і чому не працюють поради подруг
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Часті запаморочення, шум у вухах? Допоможе доплер судин голови і шиї
- Синдром неспокійних ніг: що це таке і на які хвороби вказує
- Як менше стресувати і зберегти серце здоровим: 10 простих способів
- Коли забиті судини: як виявити атеросклеротичні бляшки і що з цим робити
- Лазер рятує вени: що таке варикоз ніг і як його лікують
- Аутоімунний тиреоїдит: коли щитоподібній залозі потрібні “добрі гормони”
- Зірочки, сіточки і «корчі»: як лікують хронічні захворювання вен на ногах
- Міфи і реальність гормональної контрацепції
- Онкологія у жінок: як запобігти раку статевих органів
- Трепан-біопсія пухлин грудних залоз: точна діагностика в Івано-Франківську
- Народити здорову дитину: головне про вагітність від акушера-гінеколога Мар’яни Петрини
- Без точки G: як досягти оргазму, пояснює лікарка-гінеколог Олександра Попович
- Кожна жінка проживає клімакс по-своєму: гінеколог Ірина Кишакевич про те, як не втратити форму і здоров’я
- Рак молочної залози: чому потрібно звернутися до мамолога, поки нічого не турбує
- Радість народити не має віку: що треба знати майбутнім мамам в 40+
