2015 рік виявився строкатим, суперечливим, мінливим. Все змішалося – біль і радість, надія і розчарування, нове і старе, здобутки і поразки, перемоги і зради. Разом з усією країною прикарпатці втрачали романтичні післяреволюційні ілюзії і дорослішали, воювали, волонтерили, просто виживали в умовах тотальної кризи і зубожіння. Когось цей бурхливий рік виніс на гребінь – нерідко й багато "піни", а когось – безжально збив із високих орбіт. За підсумками 2015-го КУРС пропонує власний рейтинг героїв і антигероїв Прикарпаття.
Отже, поза конкуренцією:
Наші герої року – учасники АТО. В області їх понад 2 тисячі. Лише завдяки чоловікам, які ризикуючи життям і здоров'ям захищають країну від агресії російсько-терористичних банд, ми, у далекому від війни Прикарпатті, можемо досі тішитися звичним мирним життям. Працювати, виховувати дітей, займатися буденними справами, святкувати Новий рік і Різдво… Велика шана і подяка нашим захисникам. Вічна пам'ять і слава загиблим воїнам – вони назавжди в наших серцях.
Надійне плече – у цій номінації вшановуємо усіх волонтерів і звичайних прикарпатців, які допомагали армії. Попри скруту і втому ці люди не шкодували ні часу, ні грошей, ні зусиль, аби допомогти військовим вистояти на фронті. Без них Україна б не встояла.
А тепер переходимо до номінацій буденніших і приземленіших, пов'язаних зі справами тутешніми.
Джекпот року – Руслан Марцінків, новий міський голова Івано-Франківська.
Для багатьох перемога Руслана Марцінківа стала сюрпризом, особливо для його конкурентів. Втім, він хоч і боровся з "титанами" місцевої політики, кампанію спланував добре і розпочав задовго до голосування.
Ще з початку 2015 року франківці почали отримувати агітаційну продукцію від Руслана Мацінківа. У поштових скриньках – привітальні листівки на всі свята, під церквами – партійні газети, а на додачу – біл-борди та регулярні ефіри на місцевих каналах.
Коли ж розпочалася офіційна агітація, Марцінків пішов у народ. Жоден з його опонентів не проводив стільки зустрічей з виборцями, як Марцінків. Він навіть схуд від такої активності – скинув 16 кілограмів. Зрештою, результат виправдав зусилля: у другому турі Руслан Марцінків отримав 55% голосів. Перемогу Марцінків і його "свободівська" команда закріпили блискавичним формуванням лояльної більшості у міській раді та виконкому зі "своїх людей". Нагадаємо, відтак, у нового мера тепер не тільки вся повнота влади, а й вся відповідальність за стан справ у місті.
Яким мером буде Руслан Марцінків – спробували прогнозувати експерти. Але аргументовано про перші реальні підсумки його роботи будемо говорити вже за 100 днів після вступу на посаду. Як нам здається, в кожному разі гірше не буде 
Безкомпромісність року – Андріан Волгін
Боєць батальйону "Донбас" Андріан Волгін пройшов Іловайський котел, був поранений та двічі полонений на Сході. Після демобілізації завдяки активній роботі на окрузі став депутатом Івано-Франківської міської ради від "БПП "Солідарність".
У сесійній залі він нерідко висловлюється різко і не голосує в унісон з фракцією, якщо, на його думку, це суперечить інтересам громади.
Через загострене почуття справедливості не йде на компроміси ні з чиновниками, ні з колегами-депутатами.
Підтримуючи франківців у боротьбі проти незаконної забудови на вулиці Гімназійній, Волгін ледь не побився із забудовником. А коли той прикривався учасником АТО, який став власником квартири у скандальній забудові, Волгін заявив:
"У мене у фракції так само є, так само в нього була нелегальна забудова. І я йому маю запропонувати дати 30 квартир на озері моїм побратимам, воїнам АТО і продовжити далі будівництво?! Це буде називатися камуфляжне право".
Андріан Волгін – один з небагатьох депутатів, для якого пріоритетом у міськраді справді є інтереси виборців, а не вказівки партійних вождів. Не дивно, що він вже став улюбленцем не тільки мешканців округу, а й багатьох франківців у соцмережах.
Борець за справедливість – Наталія Сербин
Відома на Прикарпатті волонтерка Наталія Сербин добре налагодила роботу громадської ініціативи "Поранені SOS", яка стала комунікатором між пораненими бійцями і людьми, які готові їм допомагати.
Окрім того, активістка допомагала дітям-сиротам, опікувалася бездомними тваринами та проявила себе як затятий борець з несправедливістю у чиновницьких кабінетах.
Саме завдяки Наталії франківці дізналися про "бідних" отримувачів багатотисячної допомоги з міського бюджету – депутата Ярослава Бачкура та начальника управління культури Мирослава Петрика.
Вона домагалася звільнення лікаря, який відмовив у безоплатній допомозі постраждалому на Майдані. Громадська активістка не втомлюється викривати нечесних чиновників та нагадувати їм, що не можна розкидатися грошима з бюджету, коли в країні йде війна.
Обличчя нової політики – Віктор Загреба
Цьогоріч у місцеву прикарпатську політику прийшло чимало людей, які досі в політичній діяльності участі не брали, не перебували у відомих партіях. Саме з ними громада пов'язує надії на якісні позитивні зміни. Один із найпомітніших серед "нових облич" – громадський активіст Віктор Загреба. Один із пріоритетів його діяльності – пробоематика міської транспортної інфраструктури і безпеки на дорогах.
Днями із закликом "зупинити війну на дорогах" Віктор Загреба звернувся до президента та прем'єр-міністра України із трибуни Верховної Ради, виступаючи на парламентських слуханнях, присвячених дорожній безпеці.
Засновник ініціативи Vision Zero, Віктор Загреба переконаний, що смертність внаслідок ДТП на дорогах України можна зменшити до нуля. Власне, для цього й працює Vision Zero.
За словами активіста, вже понад 700 великих міст світу з населенням від 50 до 500 тисяч людей вже досягнули нульової смертності на дорогах.
"Я вірю, що це реально і для міст України, і закликаю ставити саме таку мету – не десять чи двадцять відсотків зниження смертності, а до нуля. На вулицях міст не повинні гинути люди", – закликає активіст.
На його переконання, відповідальність за високу смертність на дорогах України лежить на її найвищому керівництві, президентові та прем'єр-міністрові, бо саме в них є всі повноваження та ресурси для того, аби почати вирішувати цю проблему.
Після місцевих виборів Віктор Загреба став членом виконкому Яремчанської міської ради.
Міцний хребет – Богдан Томенчук
Цією номінацією відзначаємо відомого освітянина і поета, директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдана Томенчука. Цей рік виявився для нього – справжнього сподвижника освітньої реформи і ЗНО – вкрай непростим.
Нагадаємо, у липні Генпрокуратура заявила про незаконне втручання в електронні системи УЦОЯО та десятки випадків заміни балів ЗНО. Ці заяви продовжилися обшуками і вилученням серверів УЦОЯО, а оскільки Івано-Франківський центр безпосередньо долучився до розробки системи он-лайн тестування, то переслідування прокурорів не оминули і Томенчука.
Спершу прокуратура вилучила в Івано-Франківському регіональному центрі оцінювання якості освіти два сервери з даними про результати ЗНО-2015, а після того особи у масках увірвалися до Богдана Томенчука та його сина додому.
Томенчука підтримали громадські активісти, політики та журналісти. Натомість слідчі приїхали зі своїми понятими і нічого не знайшли.
За словами Богдана Томенчука, скандал з втручанням силовиків у сервери, обшуки і вилучення серверів зламали хребет системі ЗНО. Організацію ЗНО тепер потрібно починати з нуля.
"Можливості системи паралізовані. Багато можливостей втрачено. Ми фактично опинилися на рівні 2007-2008 років", – сказав він.
Як би не було з самою системою ЗНО, "наїзд" силовиків на єдину успішну реформу в освітній галузі самому пану Богдану хребта не зламав: переслідування він переніс з честю, а по завершені скандалу ще й видав чудову поетичну збірку "Сезон ненаписаних віршів".
Сподіваємося, що зусиллями пана Богдана і його колег школярі України й надалі зможуть вступати до вишів за знаннями, а не за хабарі, і чорні 90-ті української вищої освіти ніколи не повернуться, як би цього комусь не хотілося.
Гарячий спортсмен – Сергій Караванець
Не можемо не відзначити невгамовного промоутера й ідеолога всіляких фізкультурно-спортивних ініціатив і здорового способу життя загалом Сергія Караванця. Він змінив Івано-Франківськ, додав йому драйву і кольорів.
Сергій Караванець – ідеолог бігового руху в Івано-Франківську, куратор проекту "Гарячий спорт", один з ініціаторів "Франківського Півмарафону", засновник фесту "Спорт Фестиваль "40" та бігового клубу.
На початку року проект "Гарячий спорт" розпочав свою діяльність у Івано-Франківську зі створення соціального бігового клубу. Його активісти заявили, що мають намір перетворити Франківськ на спортивну столицю України.
Наприкінці квітня Караванець долучився до організації масштабного танцювального дійства "Open Dance Day", а в червні – до 40-годинного марафону нон-стоп "40 відтінків спорту".
А щоб долучити до спорту якомога більше франківців, у серпні Сергій Караванець організував піжамний забіг. Франківці вдягли замість спортивних костюмів піжами та лазневі халати і в такому вигляді спробували свої сили на дистанції в 3 кілометри. Цей забіг організатори позиціонували як підготовку до другого франківського півмарафону, який відбувся 11 жовтня.
Останній марафон Сергій Караванець пробіг у Стамбулі з командою франківців, яких "заразив" бігом на довгі дистанції. Такими темпами Івано-Франківськ справді здатен посісти почесне місце серед провідних європейських міст, де популярний біг, і тим самим – привабити любителів спортивного туризму до столиці Прикарпаття.
А тепер не такі позитивні персонажі, але й вони хоч-не-хоч впливали на публічне – і не тільки – життя.
Непорозуміння року – Олег Гончарук
Олег Гончарук понад рік керує областю. Його каденція запам'яталася здебільшого скандалами, проколами і приколами. Місцеві політики та громадські активісти, які його знають, відгукуються про нього або критично, або ніяк.
На початку 2015 року Гончарук продовжив призначення голів РДА. Його рішення тоді викликали протести та обурення громадськості. Адже перед тим він сам ініціював громадські слухання і обіцяв, що призначатиме керівниками районів тих, кого визначить громада. Після слухань очільник області про рекомендації громади успішно забув. Ніхто так досі і не збагнув, для чого були ті "шоу демократії".
Нагадаємо також, що Олег Романович забув і обіцяні щомісячні звіти про роботу. Зрештою, не дивно – публічність йому дається важко. Тож він з’являвся перед пресою лише в особливих випадках.
Один з таких приводів стався у червні і знову був пов'язаний з кадровими призначеннями. Гончарук звільнив півсотні радників, через те що один з них – Ярослав Ободянський – виїхав до Росії і був оголошений в розшук.
Очільник області зізнався, що коли побачив, скільки в нього радників, – ледь зі стільця не впав. "В найближчий час я не передбачаю радників на позаштатний основі", – додав він.
Однак вже невдовзі поруч з Гончаруком з’явилася екстраординарна особа – Михайло Ерстенюк, з яким, як переконують у кулуарах ОДА, тепер і радиться Гончарук.
На місцевих виборах вони обоє стали депутатами обласної ради від партії "БПП "Солідарність". За даними ЦВК, Михайло Ерстенюк безробітний, однак на Надвірнянщині, звідки він родом, кажуть, що він цілитель-екстрасенс. Колись "надзвичайними здібностями" навіть заробляв у Канаді.
Та відомий цілитель не зміг вберегти очільника області від людського гніву. Обурення громадськості Гончарук вчергове викликав, коли призначив Зінаїду Болюк, що очолювала обласну освіту в часи Януковича, директором ліцею для обдарованих людей з сільської місцевості. А згодом випливло і те, що президентський намісник у час війни виділив по 200 тисяч гривень з обласного бюджету на поліпшення житлових умов чотирьом чиновницям. В обох випадках вину переклав на своїх підлеглих. Можна згадати ще низку цілком скандальних призначень – головним екологом області став франківський підприємець, що забудовує "зелену зону" біля міського озера, головним медиком – неодноразово звинувачений в корупції головлікар з Галича… Можна також згадати скандальні події довкола ремонту доріг на сотні мільйонів гривень.
Те, що Гончарук досі залишається на посаді, політики пояснюють впливом двох народних депутатів пропрезидентської партії. А хотілося б, щоб президентським намісником були задоволені не тільки нардепи, а й, наприклад, громада області.
Призовник року – Василь Скрипничук
Один з найактивніших персонажів інформаційного простору області. Василь Скрипничук донедавна очолював обласну раду й полюбляв регулярно скликати прес-конференції. На початку року звернув на себе увагу заявами про те, що дуже хоче в армію. "Мобілізація" Скрипничука перетворилася на серіал.
Політик розповідав, що і документи подав до військового комісаріату, і кілька разів нагадував комісару, але той відмовляв через вік Василя Михайловича – 56 років.
Та чиновник зрештою отримав повістку, оголосив колегам і журналістам, що йде проходити медкомісію і закликав "не косити" й інших. А вже через місяць очільник облради знову поскаржився, що його не мобілізують. Хоча й пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний обмежено придатним до служби. Після чого написав заяву, що таки готовий служити у війську. А згодом була чергова заява, що готовий пройти третю медкомісію, а його знову не беруть.
Нарешті, 13 березня Скрипничук взяв відпустку і поїхав на Схід. Не цілий місяць провів на базі батальйону "Карпатська Січ" в Пісках та Курахіно Донецької області. Там займався здебільшого облаштуванням побуту бійців, прибиранням території частини, роботою з документами і юридичною допомогою військовослужбовцям. Обіцяв не оформляти статус УБД, але в комунальній пресі під час виборів його згадували вже як учасника АТО.
Благодійник чужим коштом – Віктор Анушкевичус
Екс-мер Івано-Франківська за дев’ять років газдування у місті багато чим запам’ятався. Однак ні його шанувальники, ні критики не очікували такої "щедрості", якою Анушкевичус відзначився в останні дні своє каденції,
4 листопада він підписав розпорядження про виділення з бюджету 475 тисяч гривень для покращення житлових умов начальнику управління культури МВК Мирославу Петрику. Згодом з’ясувалося, що "бідний" начальник культури живе у двоповерховому будинку, їздить на "Renault Logan", а його дружина на "Nissan Micra".
Того ж дня Анушкевичус підписав ще два розпорядження, якими виділив з бюджету на лікування двох депутатів міської ради 360 тисяч гривень. Зокрема, 200 тисяч гривень з міського бюджету Анушевичус надав депутату міської ради від ВО "Свобода" Роману Микулі, а 160 тисяч гривень депутату від "Батьківщини" Ярославу Бачкуру. До слова, Роман Микула очолює КП "Міська ритуальна служба Івано-Франківська", а Ярослав Бачкур є заступником начальника управління Прикарпатського управління бурових робіт ПАТ "Укрнафта". Окрім того, Бачкур володіє ресторанним комплексом "Мочари" площею в 442 кв. м в Богородчанському районі, а також нерухомістю в Рожнятівському і Тисменицькому районах.
Таким чином, вже звільняючи мерський кабінет, Анушкевичуус трьома підписами позбавив міський бюджет майже мільйона гривень. Однак докорів сумління цей «благодійник» не відчув, як і обдаровані ним.
Ляп року – Ігор Настасяк
Постмайданівський прокурор області Ігор Настасяк позбувся посади після критики голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. Він заявив, що не дозволив би губернатору робити привселюдну "порку" головного прокурора", маючи на увазі різкі вислови голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі на адресу одеських прокурорів.
Саакашвілі не забарився із відповіддю та назвав Настасяка "недалеким розумником".
"Треба б мешканцям Івано-Франківська нагадати цьому пережитку минулого, що ми живемо у постмайданівській Україні, де губернатори повинні рівнятись на народ, а не на прокурорів", – написав Саакашвілі у соцмережі Facebоok.
А за кілька днів Генпрокуратура звільнила Настасяка з посади прокурора Івано-Франківської області.
Нервус року – Вадим Войтик
Цей чоловік щороку заслуговує на різні номінації в прикарпатських ЗМІ. В Івано-Франківську його називають ідеологом так званої комунальної реформи, зокрема й створення КП "ЄРЦ". Войтик відомий і як досвідчений мандрівник. Попри те, що завжди наголошує на своїй позапартійності, є членом команди місцевої "Свободи".
Під час передвиборчої кампанії Войтик неодноразово дозволяв собі образливі вислови на адресу політичних опонентів та журналістів. Однак сам на критику реагує дуже болісно.
Дійшло навіть до того, що після чергового скандалу Войтик оприлюднив заяву, що за критичні публікації його "замовив" народний депутат Олександр Шевченко. Тож навіть у разі несподіваної хвороби Войтик просить вважати винним Шевченка.
В "УКРОПі" заяву Войтика назвали манією переслідування. Та пообіцяли передати йому кілька упаковок заспокійливого. Передали не лише заспокійливе.
Як і обіцяв "комплект рятування рядового Войтика" придбано і відправлено. П.С. Головне щоб настойка валеріани не спричинила наслідки, як у котів……
Опубліковано Игорем Фрисом 1 вересня 2015 р.
На цьому завершимо наш рейтинг і антирейтинг. Він міг бути значно довшим: на Прикарпатті вистачає людей, яких варто згадати добрим словом. Не бракує і тих, кому Миколай мав би принесту доброго бука Але всіх згадати неможливо. Тож нехай у наступному році перших буде більше і їм щастить у добрих починаннях!
Марія Гаврилюк
