Від здоров’я серця залежить робота всіх систем організму людини. Найбільше на наше серце впливають щоденні емоції і стрес. Як менше стресувати і зберегти серце, читачам КУРСу розповідає лікарка УЗД, кардіологиня Лілія Хомут з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант“.
Як емоції впливають на серце
Емоція з медичної точки зору – це комплексний психологічний і фізіологічний стан, що виникає у відповідь на внутрішні або зовнішні стимули.
Емоції допомагають орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, приймати рішення, реагувати на небезпеку. Наприклад, найсильніші емоції – страх, гнів, радість – мають потужний вплив на прийняття рішень, спонукають до дії. Позитивні емоції – любов, надія, вдячність, захоплення, інтерес, гордість – приносять задоволення, підвищують настрій, сприяють загальному благополуччю.
Емоції мають значний вплив на серце та серцево-судинну систему. Залежно від типу емоції та її інтенсивності вплив може бути як позитивний, так і негативний.
Негативні емоції, як-от страх, тривога, злість, смуток та ін., підвищують рівень гормонів стресу, таких як адреналін і кортизол. Відповідно:
- збільшується частота серцевих скорочень,
- підвищується артеріальний тиск,
- звужуються кровоносні судини,
- підвищується ризик розвитку серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонія, інфаркт, інсульт,
- гормони стресу сприяють утворенню атеросклеротичних бляшок.
Позитивні емоції, як-от радість, задоволення, прихильність, цікавість та ін., сприяють вивільненню ендорфінів, так званих «гормонів щастя», і окситоцину, які знижують рівень стресу та зменшують вплив стресових гормонів на організм людини. Відповідно:
- розслаблюють судини,
- нормалізують серцевий ритм, знижують частоту серцевих скорочень,
- знижують ризик серцево-судинних захворювань,
- зменшують артеріальний тиск,
- покращують стан серцево-судинної системи,
- покращують загальне самопочуття.
Війна і серцеві зміни
Війна має значний вплив на серця людей.
Фізологічний вплив – це постійний стрес. Призводить до підвищення специфічних гормонів стресу, що спричиняє хронічне підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, швидкий розвиток атеросклерозу. Зростає ризик інфаркту міокарда та інсульту.
Від початку повномасштабного вторгнення пацієнти дуже часто скаржаться на порушення сну. Коли людина страждає від безсоння, це негативно впливає на серцево-судинну систему.
Недостатнє харчування та обмежений доступ до медичної допомоги, що має місце під час війни, також погіршують стан серця.
Психологічний вплив – війна призводить до посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що супроводжується постійною тривогою, панічними атаками, депресією. Це також викликає підвищення артеріального тиску, порушення серцевого ритму.
Тривога і депресія через втрату близьких, руйнування житла, психологічні травми, спричинені війною, теж підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань і смертності.
Соціальні фактори. Війна розділяє сім’ї, рве зв’язки, підсилює у людей відчуття ізоляції, самотності, провокує відчай. Люди, що залишились без дому і без роботи, що вимушені змінювати місце проживання, стикаються з додатковими стресовими факторами, такими як невизначеність, нестабільність, труднощі адаптації до нових умов. Ці обставини, які виникли внаслідок війни, теж не сприяють серцево-судинному здоров’ю. Тому так важливо надавати медичну допомогу і психологічну підтримку людям, які постраждали від війни.
Як змінюється серцево-судинна система під впливом гострого стресу
Гострий стрес – короткотривалий, але інтенсивний емоційний стан, що виникає у відповідь на раптову та несподівану ситуацію, яка викликає сильну тривогу або страх (аварія, обстріли, конфлікт, втрата близької людини).
Симптоми гострого стресу:
- підвищений рівень тривоги і нервозності,
- прискорене серцебиття,
- підвищене потовиділення,
- напруження м’язів,
- утруднене дихання,
- проблеми зі сном,
- відчуття безвиході або паніка.
Гострий стрес зазвичай минає після того, як загроза або стресовий фактор зникають і організм повертається до рівноваги. Проте у деяких випадках гострий стрес може перейти у хронічний або призвести до інших психологічних розладів.
Хронічний стрес і серцево-судинна система
Хронічний стрес – це реакція організму на постійні чи довготривалі подразники, яка перевищує його здатність адаптуватись до них.
Тривала дія стресового фактора провокує зміни серцево-судинної системи:
- підвищується артеріальний тиск, збільшується частота серцевих скорочень (ризик інфарктів та інсультів),
- виникають аритмії – порушення серцевого ритму (тахікардія, екстрасистолія та ін.),
- підвищується рівень «шкідливого» холестерину (ліпопротеїнів низької щільності) та тригліцеридів у крові,
- підвищується ризик утворення атеросклеротичних бляшок на стінках артерій, що призводить до їхнього звуження і розвитку ішемічної хвороби серця,
- погіршується спосіб життя – люди в стані хронічного стресу часто схильні до нездорової поведінки, як-от переїдання, куріння, вживання алкоголю, недостатня фізична активність. Як наслідок – серцево-судинні захворювання.
Загалом гострий стрес вважається менш шкідливим, ніж хронічний. Іноді може бути навіть корисним, оскільки допомагає швидко мобілізувати сили.
Однак якщо гострий стрес виникає часто або є надто інтенсивним, це може призвести до проблем – таких як серцеві напади, панічні атаки.
Хронічний стрес провокує глибокі і складні фізіологічні розлади: проблеми з травленням, ослаблення імунної системи, порушення сну, загальне погіршення здоров’я.
Ознаки хронічного стресу:
- часті головні болі,
- погіршення пам’яті,
- зниження уваги,
- надмірна емоційність,
- безсоння або сонливість,
- апатія та замкнутість,
- зниження або підвищення апетиту,
- відчуття внутрішньої напруги.
10 способів зменшити вплив стресу на організм
- Запровадити фізичну активність і регулярні фізичні вправи. Це можуть бути ходьба, біг, плавання чи їзда на велосипеді. Вони покращують серцево-судинне здоров’я і зменшують рівень стресових гормонів. Корисна йога – вона поєднує фізичні вправи, дихальні техніки й медитацію. Допомагає масаж.
- Подбати про якісний сон – потрібно відрегулювати режим сну, створити комфортні умови для відпочинку.
- Необхідне здорове харчування з використанням овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, нежирного білка та корисних жирів. Потрібно обмежити продукти, які підвищують стрес: цукор, кофеїн, алкоголь.
- Увести планування справ, розподіл часу для контролю рівня стресу – наприклад, написати перелік справ, які потрібно зробити, визначити пріоритети, розташувати завдання за важливістю.
- Зберігати родинні і соціальні зв’язки – спілкування з друзями та родичами, де є прийняття і підтримка, сприяє кращому реагуванню на стрес.
- Взяти за звичку гуляти на природі – це знижує рівень стресу, покращує настрій, є запорукою здоров’я і профілактикою серцево-судинних розладів.
- Відмовитися від шкідливих звичок, вони збільшують навантаження на серце.
- Практикувати позитивне мислення, воно створює можливості для подолання стресу, дає можливість розглянути складну ситуацію оптимістично.
- Корисно займатися улюбленою справою, завести хобі, слухати музику, співати, малювати.
- Якщо стрес стає надмірним і відчутно впливає на здоров’я, варто звернутися по допомогу до фахівця – кардіолога, невропатолога.
Лікарі лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” мають досвід та індивідуальний підхід до кожного пацієнта. І допоможуть зберегти здорове серце, що буде битися ритмічно, наповнюючи життя енергією і радістю.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Читайте також:
- Біоідентичні пелети: що це таке, кому потрібні і для чого
- Трепан-біопсія пухлин грудних залоз: точна діагностика в Івано-Франківську
- Затримка еякуляції: що треба знати про лептин, зайву вагу і чоловіче сексуальне здоров’я
- Алергія на улюбленців: чому не варто відмовлятися від котів, собак та інших домашніх тварин
- Хто живе всередині нас: найпоширеніші паразитарні інфекції і як їх лікують
- Гормональні причини випадіння волосся: що робити, коли ламається і сиплеться
- Коли забиті судини: як виявити атеросклеротичні бляшки і що з цим робити
- Народити здорову дитину: головне про вагітність від акушера-гінеколога Мар’яни Петрини
- Без точки G: як досягти оргазму, пояснює лікарка-гінеколог Олександра Попович
- Плазмоліфтинг для чоловічого здоров’я: сексопатолог Оксана Вінтонів про інноваційне лікування еректильної дисфункції
- Кожна жінка проживає клімакс по-своєму: гінеколог Ірина Кишакевич про те, як не втратити форму і здоров’я
- Лапароскопія в 3D проекції: як у “Мед-Атланті” оперують органи черевної порожнини
- Лазер рятує вени: що таке варикоз ніг і як його лікують
- Системний червоний вовчак: як розпізнати хворобу і навчитися з нею жити
- Чому болять суглоби: як ін’єкції гіалуронової кислоти зупиняють остеоартроз
- Рак молочної залози: чому потрібно звернутися до мамолога, поки нічого не турбує
- Радість народити не має віку: що треба знати майбутнім мамам в 40+
